Гармонізація засобами вторинного законодавства - правова основа в межах Першої опори

Перш за все гармонізацію національного законодавства потрібно відрізняти від зобов'язання його асиміляції, накладеного на країн-членів ЄС (відповідно до коментарю Суду ЄС) статтею 10 ДЗЄС. Принцип асиміляції передбачає, що національне законодавство захищає інтереси ЄС так само, як національні інтереси.

Щодо фінансових інтересів ЄС, цей принцип викладений у статті 280(2) ДЗЄС: "Країни-члени ЄС вживатимуть такі ж заходи проти шахрайства, що впливає на фінансові інтереси Співтовариства, які вони приймають проти шахрайства, яке впливає на їх власні фінансові інтереси".

Звичайно, цей принцип не гарантує більшої ефективності боротьби проти шахрайства, яке завдає збитків ЄС. Оскільки правила ЄС забезпечують різні рівні захисту національних інтересів, це також стосується і інтересів Співтовариства. Тому асиміляція представляє захід нижчого рівня у порівнянні з гармонізацією.

Стаття 280(4) ДЗЄС не забезпечує достатньої правової бази для гармонізації національного кримінального законодавства, оскільки вона обмежується заходами, які захищають фінансові інтереси Співтовариства. Більше того, виходячи з її другого речення, це положення стосується лише накладання адміністративних санкцій. Тим не менш, у 2001 році Комісія висунула на підставі статті 280 пропозицію щодо прийняття Директиви про захист фінансових інтересів Співтовариства засобами кримінального законодавства. Оскільки Директива ще досі обговорюється та у зв'язку з тим, що вона лише включає більшість положень Конвенції про захист фінансових інтересів ЄС 1995 року та її протоколів, які будуть розглянуті далі, це питання більше не буде розглядатися в цьому розділі.

Стаття 95 ДЗЄС

Рада вживає заходів для зближення положень, викладених у законах, нормативних або адміністративних актах держав-членів. які мають на меті створення та функціонування внутрішнього рийку.

дозволяє гармонізацію правил, пов'язаних зі створення та функціонуванням Спільного ринку. Хоча не можна заперечувати, що шахрайство з бюджетом Співтовариства мас значний вплив на економічний розвиток, Суд ЄС заявив, що цей причинно-наслідковий зв'язок не є найважливішим. Тому навіть гармонізація норм, які стосуються шахрайства, не може ґрунтуватися на цьому положенні, вже не кажучи про кримінальне законодавство в цілому.

Стаття 308 ДЗЄС

Якщо під час функціонування спільного ринку виникає потреба у діях з боку Співтовариства з метою досягнення однієї з цілей Співтовариства, і якщо цей Договір не надає для цього необхідних повноважень. Рада [...] вживає відповідних заходів.

дозволяє ЄС вживати заходів у контексті спільного ринку згідно з теорією наданих повноважень, розробленою Судом ЄС. Це може розглядатися як пом'якшення принципу присвоєння повноважень. Він може застосовуватися у тому випадку, коли ЄС не має компетенції вживати певний захід, але він є необхідним для досягнення цілей, визначених у ДЗЄС, або для ефективного виконання спеціально переданого йому повноваження. Проте, стаття 308 ДЗЄС визначає сферу дій, компетенція у якій була передана ЄС.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: