ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
1. Підстави класифікації причин і умов злочинності 2. Класифікація за механізмом дії 3. Класифікація за рівнем функціонування 4. Класифікація за змістом 5. Класифікація за природою виникнення 6. Класифікація за близькістю до події 7. Класифікація за джерелами походження 1. Складна структура злочинності, її зв’язок з багатьма сторонами громадського життя обумовлює необхідність класифікації її причин. Правильний вибір ознак, які лежать в основі їх класифікації, має важливе наукове та практичне значення. У кримінологічній літературі прийнято виділяти наступні підстави класифікації причин та умов злочинності: механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події, джерела походження тощо. 2. За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детермінують злочинність, поділяються на причини, умови та криміногенні фактори, 3. За рівнем функціонування криміногенні детермінанти класифікуються на причини та умови: - злочинності в цілому (загальні причини); - видів (категорій, груп) злочинів (спеціальні причини); - окремих злочинів (конкретні причини); Зазначені рівні причин злочинності досить тісно взаємообумовлені. Процес взаємозв’язку простежується як від першого (більш загального) рівня до останнього (конкретного), так і навпаки, від причин і умов конкретного злочину до своєрідності й особливостей видів і груп злочинів, до узагальнюючої характеристики причинного комплексу злочинності в цілому. 4. За змістом криміногенні детермінанти поділяються на соціально-економічні, політичні, психологічні, соціально-психологічні, ідеологічні, виховні, правові, управлінські, організаційно-управлінські та ін. Як найбільш визначальними причини злочинності та причини вчинення окремих злочинів виступають явища соціально-психологічного характеру, а саме – криміногенно деформована суспільна й індивідуальна психологія, яка суперечить загальноприйнятим моральним правилам поведінки, принципам міжнародного, конституційного та кримінального права. 5. За природою виникнення детермінанти злочинності поділяються на об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні та суб’єктивні. Перша група чинників формується, як правило, незалежно від волі людей і тому такі обставини не можуть бути відразу ж усунуті. Їх можна тільки нейтралізувати, блокувати, локалізувати, перешкоджати їхньому розвитку та криміногенному впливу. Об’єктивними за своєю природою можуть бути, наприклад, економічна і політична криза в державі, значний рівень безробіття тощо. Більшість факторів причинного комплексу носить суб’єктивний, об’єктивно-суб’єктивний характер з перевагою об’єктивного, чи суб’єктивного. 6. За близькістю до події злочину чи до їхньої визначеної сукупності причини та умови поділяються на найближчі та віддалені, безпосередні та опосередковані. 7. Причини та умови злочинності класифікуються також за джерелами походження на внутрішні та зовнішні. Внутрішні детермінанти злочинності пов’язані з внутрішніми протиріччями конкретного суспільства, зовнішні – мають міжнародний характер. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|