Тема 44. Попередження насильницьких злочинів

1. Загальні положення

2. Напрямки спеціально-кримінологічної профілактики

3. Система заходів боротьби з насильницькими злочинами

4. Форми реагування

1. Попередження насильницьких злочинів залежить від тих перетворень соціально-економічного і політичного характеру, що відбуваються в країні, пов’язаних із становленням загальнолюдських цінностей, гуманізацією морального клімату, реалізацією принципів соціальної справедливості. Вирішення таких загальносоціальних завдань створює передумови для успішної боротьби з насильницькими злочинами і хуліганством.

2. Основними напрямками спеціально-кримінологічної профілактики в сфері насильницьких злочинів є:

- корекція державного політичного курсу, зміна характеру реформ, приведення їх у відповідність до національних інтересів;

- послідовна та наступальна боротьба з пияцтвом і наркоманією;

- своєчасність реагування на правопорушення, вчинені на ґрунті побутових конфліктів, здатних перерости в злочини;

- забезпечення ефективної охорони правопорядку в громадських місцях;

- посилення боротьби з розпаленням міжнаціональної ворожнечі;

- обмеження криміногенних впливів рецидивістів і професійних злочинців на неповнолітніх і молодь;

- активізація діяльності щодо виявлення та нейтралізації антигромадських молодіжних угруповань;

- своєчасність профілактичного впливу на осіб з підвищеним ступенем віктимності;

- активізація боротьби з фактами незаконного виготовлення, збуту, збереження чи носіння холодної і вогнепальної зброї;

- забезпечення справедливої відповідальності за насильницькі злочини і хуліганство на основі її диференціації та індивідуалізації;

- протидія пропаганді жорстокості і насильства засобами масової інформації;

- розвиток системи профілактики психопатології, що продукує насилля.

3. У системі заходів боротьби з насильницькими злочинами виділяють заходи загальної, групової та індивідуальної профілактики. Заходи профілактичного характеру поділяються на:

- організаційні – пов’язані з організацією попереджувальної діяльності;

- функціональні – щодо їх безпосереднього здійснення.

Зокрема до організаційних заходів відносяться:

- вивчення й аналіз інформації про рівень, структуру і динаміку насильницької злочинності і хуліганства в регіоні;

- кримінологічне планування;

- профілактичне відпрацьовування окремих територій і об’єктів і т.д.

До функціональних відносяться заходи щодо безпосереднього здійснення профілактичного контролю і впливу у відповідному мікросередовищі:

- систематичне обстеження місць, де найбільш часто вчиняються злочини проти особи і громадського порядку;

- забезпечення ефективної дислокації міліцейських служб з урахуванням місця і часу вчинення більшості діянь;

- проведення спеціальних профілактичних рейдів, перевірок;

- здійснення заходів, спрямованих на виявлення і вилучення зброї із незаконного володіння;

- правове виховання громадян і т.д.

4.Під час здійснення профілактики необхідно відповідно до конкретної ситуації обрати форму реагування:

- епізодичну;

- системну;

- невідкладну;

- екстрену.

Якщо для конфліктної ситуації характерні періодичні загострення і поліпшення без різких коливань, використовується епізодичне (контрольне) реагування. Воно здійснюється дільничним інспектором міліції і представниками громадськості. Як заходи профілактичного впливу можна застосовувати: ради, бесіди, надання необхідної допомоги, нейтралізація несприятливих факторів навколишнього середовища.

Якщо конфліктна ситуація погіршується протягом тривалого часу, застосовується системне реагування. До заходів впливу відносяться: профілактичні бесіди в міліції, обговорення поведінки на зборах трудового колективу, зборах громадян за місцем проживання, виклик в орган міліції для роз’яснення правових наслідків антигромадської поведінки в побуті і т.д.

Невідкладне реагування здійснюється в умовах різко загостреної конфліктної ситуації – часто повторюваних сварках, скандалах, бійках, погрозах, антигромадської поведінки п’яниць, наркоманів.

У таких випадках можуть бути використані примусові заходи:

- позбавлення батьківських прав; примусовий обмін житлової площі, виселення через неможливість спільного проживання; обмеження дієздатності; примусове лікування в психіатричній лікарні; притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності.

Екстрене реагування необхідне у випадках активної, агресивної поведінки правопорушника. Воно здійснюється безпосередньо в момент хуліганських дій, бійок, реальних погроз фізичною розправою і т.д. Його здійснюють чергові частини органів внутрішніх справ.

Реагування в таких випадках передбачає: активний захист громадян, що можуть постраждати від агресивних дій; припинення опору правопорушників; вилучення у них зброї; їх затримання і т.п. Після цього вирішується питання про притягнення таких осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: