|
|
|
|
|
|
|
| Технологія машинобудування це наука про:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) правила побудови і оформлення технологічних процесів виробництва машин;
| b) процеси виробництва машин, взаємозалежності та закони розвитку цих процесів;
| c) закономірності проектування і конструювання машин і їх складових;
| d) принципи діяльності машинобудівної галузі.
|
| Що таке виробничий процес:
|
a
|
b
|
c
|
d
|
c
|
а) це процес роботи основних робочих по створенню складових частин машини по створенню складових частин машини;
| b) це процес роботи виробничого обладнання;
| c) це сукупність усіх етапів, що проходять початкові матеріали на шляху перетворення на готову машину;
| d) це календарний план роботи всіх виробничих підрозділів підприємства.
|
| Технологічний процес – це:
| a
| b
| c
|
d
| a
|
а) основна частина виробничого процесу, що містить дії, спрямовані на змінювання й подальше визначення стану об’єкта виробництва;
| b) фізико-хімічний процес переробки заготовок в готові деталі або вироби шляхом їх механічної обробки, або складання, або усіх процесів разом;
| c) оформлений згідно вимог перелік пронормованих технологічних операцій з вказаними вимогами техніки безпеки;
| d) перелік основних технологічних операцій, з вказаним обладнанням і технічних норм часу.
|
| Технологічна операція за визначенням – це:
|
a
|
b
|
c
|
d
|
a
|
а) елемент технологічного процесу, його закінчена частина, виконувана на одному робочому місці;
| b) частина технологічного процесу з описанням дій робітника в процесі роботи;
| c) перелік основних режимів роботи обладнання при обробці або складанні виробів на кожному етапі;
| d) частина технологічного процесу зі строго визначеним своїм порядковим номером, що підлягає обов’язковому виконанню.
|
| Технологічна підготовка виробництва регламентується;
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) єдиною системою забезпечення виробництва виробів;
| b) єдиною системою забезпечення виробництва нових виробів;
| c) єдиною системою технологічної підготовки виробництва;
| d) галузевими рекомендаціями щодо забезпечення виробництва при освоєнні нових виробів
|
| Метою технологічної підготовки виробництва є:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) максимально швидка організація виробництва нових виробів за умов забезпечення вимог до їх якості;
| b) забезпечення в мінімальний термін мінімальними фізичними та матеріальними затратами повної готовності виробництва до випуску виробів заданої якості;
| c) забезпечення повної готовності виробництва до випуску якісних виробів шляхом застосування нових, наукововмістких технологічних рішень;
| d) максимально можливе зниження фізичних і матеріальних затрат шляхом формування вимог до конструкції з підвищення її технологічності
|
| Стадії проектування ТП – це:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) – уточнення початкових даних, підготовка до проектування:
– аналіз виду отримання заготовки і її форми:
– розрахунок такту випуску і річних об’ємів виробництва:
– розробка операцій технологічного процесу;
– вибір і призначення обладнання;
– розрахунок техніко-економічних показників і вибір найбільш раціонального варіанту ТП
| b) – уточнення початкових даних, аналіз критеріїв оптимізації, підготовка до проектування;
– аналіз виробничої програми та вибір типу виробництва;
– аналіз початкових даних і вибір заготовки;
– розробка маршрутної технології;
– розрахунок показників ТП, техніко-економічний аналіз і вибір найбільш раціонального варіанту.
| c) – аналіз початкових даних і початок проектування;
– аналіз типу виробництва;
– розрахунки необхідних об’ємів випуску, кількості обладнання, кількості операцій;
– складання переліку операцій технологічного процесу;
– уточнення початкових даних;
– кінцеві розрахунки операційної технології;
– розрахунок показників ТП, тобто аналіз і вибір найбільш раціонального варіанту.
| d) – аналіз початкових даних для проектування;
– аналіз плану цеху і вибір площі для встановлення обладнання;
– розрахунок кількості операцій, обладнання і їх завантаження;
– розробка маршрутної технології;
– розрахунок режимів роботи і норм часу;
– техніко-економічний аналіз і вибір найбільш раціонального варіанту;
– оформлення ТП на спеціальних картах
|
| Коефіцієнт використання матеріалу К зазвичай повинен бути:
|
a
|
b
|
c
|
d
| a
|
а) 0,5 £ К < 1;
| b) 1 < К≤ [Маса деталі];
| c) [Маса деталі] < К ≤ [Маса заготовки];
| d) [Маса заготовки] < К ≤ [Маса деталі].
|
| Маршрутною технологією називається:
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) оформлений на карті встановленого зразка перелік операцій з вказанням режимів їх виростання;
| b) закінчена частина технологічного процесу, що визначає маршрути руху заготовок і деталей в процесі його виконання;
| c) перелік операцій технологічного процесу в порядку їх виконання із зазначенням обладнання;
| d) невід’ємна частина технологічного процесу, що надає повне уявлення про методи і способи обробки, складання чи контролю виробів.
|
| Базою називають:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) місця за якими деталь або заготовка встановлюється в пристосування і закріплюється;
| b) кінцеве положення інструменту верстата, в яке він повертається після закінчення обробки;
| c) сукупність властивостей певних поверхонь, що належать обладнанню або пристосуванню, які використовуються для базування;
| d) поверхня чи сукупність поверхонь, ліній, точок, що належать до заготовки або деталі і використовуються для базування.
|
| Штучний час для однієї операції становить:
де То – основний технологічний час, Тдоп – допоміжний час, Тобс – час на технічне обслуговування, Торг – час на організаційне обслуговування, Твідп – час на відпочинок і персональні потреби, Тадм – час адміністративний, Топ – час на обідню перерву.
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) Тшт= То+Тдоп+Тобс+Торг+Тадм;
| b) Тшт= То+Тобс+Торг+Твідп+Тадм;
| c) Тшт= То+Тдоп+Тобс+Торг+Твідп;
| d) Тшт= То+Тдоп+Тобс+Твідп+Тадм+Топ,
|
| Взаємозамінність при виробництві ЛА забезпечується:
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) методом незалежного виготовлення (Єдина система допусків і посадок) для всіх деталей та вузлів;
| b) методом залежного виготовлення (планово-шаблонний метод) для всіх деталей та вузлів);
| c) методом незалежного виготовлення для деталей та вузлів з жорсткою конструкцією та методом залежного виготовлення для просторово великих і нежорстких деталей та виробів;
| d) методом послідовних наближень розмірів всіх деталей і вузлів до їх теоретичних контурів шляхом високоточної швидкісної обробки напилками.
|
| За своїм призначенням плази поділяються на:
|
a
|
b
|
c
|
d
| a
|
а) теоретичні і конструктивні;
| b) теоретично-конструктивні і технологічні;
| c) плоскі теоретично-конструктивні і технологічні подвійної кривизни;
| d) плоскі для площинних заготовок і просторові – для об’ємних.
|
| Шаблон контрольно-контурний відноситься до;
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) виробничих шаблонів;
| b) основних шаблонів;
| c) еталонних шаблонів;
| d) вимірювальних шаблонів.
|
| Технологічність конструкції це:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) сукупність властивостей конструкції, що характеризують її відповідність прийнятій технології виготовлення;
| b) сукупність властивостей конструкції, які визначають її пристосованість до досягнення оптимальних витрат під час виробництва, експлуатації та ремонту;
| c) сукупність властивостей конструкції, які визначають її рівень стандартизації, уніфікації в умовах прийнятого типу виробництва і рівня забезпечення якості;
| d) сукупність властивостей конструкції, які визначають можливість організації її виготовлення на будь-якому підприємстві оптимальними витратами і необхідним рівнем якості.
|
| Узагальнена схема виготовлення паливного баку має вигляд:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) складання-зварювання днищ, складання-клепання корпусу, загальне складання-клепання баку, випробовування на герметичність, випробовування міцність;
| b) складання-клепання днищ, складання-клепання корпусу, загальне клепання баку, випробовування міцність, випробовування на герметичність;
| c) складання-зварювання днищ, складання-зварювання корпусу, загальне складання баку, випробовування на герметичність, випробовування міцність
| d) складання-зварювання днищ, складання-зварювання корпусу, загальне складання-зварювальння баку, випробовування міцність, випробовування на герметичність
|
| Випробовування на герметичність вузлів і складових РКЛА виконують за допомогою:
|
a
|
b
|
c
|
d
| a
|
а) 10% повітряно-гелієвої суміші;
| b) 10% повітряно-водневої суміші;
| c) 10% повітряно-аргонової суміші;
| d) 10% розчину «хромпіка».
|
| Перед кожним переходом штампування півсфер кулебалонів із титанового сплаву ВТ6С заготовки:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) охолоджують до –900 С;
| b) нагрівають до +9000 С;
| c) відпалюють при +4500 С;
| d) формують при звичайній температурі.
|
| Узагальнений маршрутний ТП виготовлення кулебалонів високого тиску з титанового сплаву ВТ6С такий:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) виготовлення півсфер, складання-зварювання кулебалону, вварювання штуцера, термообробка, рентгеноконтроль зварних швів, піскоструминна обробка поверхні, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність;
| b) виготовлення півсфер, виготовлення штуцерів, складання-зварювання кулебалону, рентгеноконтроль зварних швів, термообробка, піскоструминна обробка, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність;
| c) виготовлення півсфер, виготовлення штуцерів, термообробка півсфер, складання-зварювання кулебалону, термообробка, рентгеноконтроль зварних швів, піскоструминна обробка, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність;
| d) виготовлення півсфер, виготовлення штуцерів, зварювання штуцерів з півсферами, складання-зварювання кулебалону, термообробка, рентгеноконтроль зварних швів, піскоструминна обробка поверхні, рентгеноконтроль балона, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність.
|
| Чи можливе виготовлення клепаного «сухого» конічного відсіку панельної конструкції:
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) так;
| b) такі відсіки виготовляють литтям;
| c) ні;
| d) такі відсіки не бувають «сухими».
|
| Яка з технологічних схем складання-клепання циліндричних «сухих» відсіків є найбільш раціональною:
|
a
|
b
|
c
|
d
| a
|
а) виготовлення силового набору і сегментів обшивки, виготовлення панелей, виготовлення торцевих стикувальних шпангоутів, стапельне складання, позастапельні роботи;
| b) виготовлення силового набору, виготовлення торцевих стикувальних шпангоутів, виготовлення обшивок, стапельне складання, позастапельні роботи;
| c) стапельне складання, позастапельні роботи, виготовлення торцевих стикувальних шпангоутів, виготовлення силового набору, виготовлення обшивок;
| d) виготовлення силового набору, стапельне складання, позастапельні роботи.
|
| Оболонки камери ДУ з гофрованою проставкою з’єднуються:
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) зварюванням;
| b) клепанням;
| c) паянням;
| d) склеюванням
|
| В трубчатих КЗ форма камери формується шляхом:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) шляхом профільованих трубок прямокутного, плавнозмінного перерізу за допомогою зварювання;
| b) шляхом профільованих трубок прямокутного, плавнозмінного перерізу за допомогою паяння;
| c) шляхом профільованих трубок круглого, плавнозмінного перерізу за допомогою зварювання;
| d) шляхом профільованих трубок круглого, плавнозмінного перерізу за допомогою паяння.
|
| При аргонно-дуговому зварюванні конструкцій ЛА з алюмінієвих сплавів в якості захисного середовища використовується:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) 10% суміш водню з киснем;
| b) інертний газ аргон підвищеної чистоти;
| c) 10 – 15 % повітряно-гелієва суміш;
| d) технічний інертний газ аргон при температурі 21±10С.
|
| Яка зі схем зварювання штуцера з півсферою кулебалона є правильною:
|
a
|
b
|
c
|
d
|
b
|
a
|
b
|
c
|
d
|
| Контроль якості зварних швів у конструкціях РКЛА виконується:
|
a
|
b
|
c
|
d
|
c
|
а) за допомогою вибіркового візуального огляду ділянок зварного шву безпосередньо після зварювання та подальших випробувань на міцність і герметичність;
| b) за допомогою вибіркового рентгеноконтролю ділянок зварного шву після випробувань на міцність і герметичність;
| c) за допомогою візуального огляду та рентгеноконтролю зварних швів по всій їх довжині безпосередньо після зварювання;
| d) за допомогою візуального огляду та рентгеноконтролю зварних швів по всій їх довжині після випробувань на міцність і герметичність.
|
| Зображений стенд використовується для:
|
a
|
b
|
c
|
d
| a
|
| а) визначення витрат рідини і перепадів тиску між входом і виходом з охолоджувального тракту;
|
b) вимивання бруду з охолоджувального тракту камери згорання після паяння;
|
c) випробувань частин камер згорання на міцність і герметичність рідинним методом;
|
d) для підрахунку кількості цівок рідини, сформованих профілем охолоджувального тракту з метою визначення якості паяння.
|
| В якості матеріалу для електродів зварювальних головок при аргонно-дуговому зварювання використовується:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) спеціальний феромагнітний сплав;
| b) графіт;
| c) тугоплавкий сплав;
| d) вольфрам.
|
| Для запобігання утворення дефектів форми стінок і поперечного перетину трубопроводів при їх згинанні, останнє виконують:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) за просторовими і поверхневими шаблонами;
| b) з використанням спеціальних наповнювачів всередині труби;
| c) з обов’язковим міжопераційним відпалюванням трубопроводів;
| d) в спеціальних просторово-згинальних штампах.
|
| Травлення деталей з алюмінієвих сплавів виконують:
|
a
|
b
|
c
|
d
| a
|
а) у спеціальних лужних розчинах;
| б) у спеціальних розчинах кислот;
| в) в етиловому спирті;
| г) у водяному розчині K2Cr3O7 – «хромпіку».
|
| Основні конструктивні елементи сухих відсіків клепаної конструкції виготовляють:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) з корозійностійкої сталі 12Х18Н10Т
| б) з термічно незміцнюваних алюмінієвих сплавів типу АМг6
|
в) з композиційних матеріалів шляхом пресування;
| г) з термічно зміцнюваних алюмінієвих сплавів типу Д16, Д19, В95.
|
| Паяння частин камери згоряння з гофрованою проставкою виконується:
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) у спеціальних печах при створеному тиску інертного газу в міжсорочковому просторі (охолоджувальному тракті);
| б) у спеціальних печах з атмосферою інертних газів та з вакуумуванням міжсорочкового простору;
| в) у спеціальних печах з атмосферою інертних газів при постійному обертанні вузла і вакуумуванні міжсорочкового простору;
| г) у спеціальних печах у вакуумі при постійному обертанні вузла.
|
| В разі вакуумного формування конструкцій з полімерних композиційних матеріалів на намотану або викладену на оправці заготовку одягають герметичний мішок під яким:
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) створюється вакуум і пресування відбувається в спеціальній бронекамері під тиском на 25% більшим робочого;
| б) створюється вакуум і пресування відбувається за рахунок атмосферного тиску і нагрівання;
| в) створюється тиск інертного газу і пресування відбувається за рахунок тиску газу і нагрівання;
| г) створюється тиск інертного газу на 25% більший робочого і пресування відбувається в спеціальних бронекамерах, обладнаних нагрівачами.
|
| Навіщо після кожного переходу під час формоутворення виробів методами листового об’ємного штампування виконується відпалювання заготовок:
|
a
|
b
|
c
|
d
| a
|
а) для відновлення мікроструктури і властивостей металу, зняття наклепу і внутрішніх напружень;
| b) для розм’якшення металу перед кожним переходом листового штампування;
| c) для зняття технологічного мастила, яке використовується під час листового об’ємного штампування для зменшення тертя;
| d) для вказаного в пунктах а, б, в одночасно.
|
| Під поняттям «заготовка» розуміється:
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) будь-яка підходяща за формою і матеріалом деталь, зручна для подальшої механічної, термічної або будь якої іншого виду обробки;
| b) спеціальний виріб, що дозволяє отримання з нього заданої деталі шляхом механічної, термічної або будь якої іншого виду обробки;
| c) матеріал, приведений до форми і стану, зручних для подальшої механічної, термічної або будь якої іншого виду обробки, пов’язаної з отриманням з цього матеріалу готової деталі.
| d) продукція, що випускається заготівельними цехами або підрозділами підприємства.
|
| Припуском називається:
|
a
|
b
|
c
|
d
| c
|
а) захисний шар металу, який видаляють з поверхні деталі для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей;
| b) дефектний шар металу, що підлягає видаленню для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей;
| c) поверхневий шар матеріалу заготовки, який підлягає видаленню для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей.
| d) різниця нижньої і верхньої межі допуску на розмір деталі або заготовки, що підлягає видаленню для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей
|
| В загальному випадку, припуск для зовнішніх поверхонь дорівнює:
де азаг – розмір заготовки, адет – розмір деталі.
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а) z0 = адет – азаг;
| b) z0 = азаг – адет;
| c) z0 = адет + азаг;
| d) z0 = азаг + адет,
|
| Які види браку можуть виникнути при згинанні профільних заготовок для виготовлення шпангоутів:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) виникнення гофрів на тонких стінках, які розташовані в зоні стиснення
| b) порушення геометрії поперечного перетину профільних заготовок;
| c) пружне розвантаження при згинанні на потрібний радіус згинання;
| d) все перелічене в пунктах в а), b), c).
|
| Згідно з розрахунково-аналітичним методом, для компенсації всіх похибок обробки тіла обертання необхідно залишити найменший припуск (zmin), який розраховується за формулою:
де – величина припуску операції b, що виконується; Rz – шорсткість поверхні після попередньої операції a; Ta – товщина дефектного шару після попередньої операції a; ra – сумарні значення просторових відхилень після попередньої операції a; eb – похибки встановлення заготовки на операції b, що виконується.
|
a
|
b
|
c
|
d
| b
|
а)
| b)
|
c)
| d)
|
| До позитивних технологічних характеристик металевих сплавів при виробництві ракетно-космічної техніки відносять:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) високу можливість їх зварювання і паяння;
| b) хорошу оброблюваність їх різанням;
| c) достатньо високу можливість їх пластичного формоутворення;
| d) все вказане в пунктах а), b), c).
|
| В більшості випадків заготовки для виготовлення сильфонів у трубопроводах виробів ракетно-космічної техніки отримують:
|
|
|
|
|
|
| а) механічною обробкою різанням з прутка необхідного діаметру;
| b) використовують цільні тягнуті труби з необхідного матеріалу;
| c) використовують зварні труби;
| d) використовують заготовки отримані витяжкою у штампах
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
| Діаметр деталі з циліндричною стінкою, яку одержують при багатоопераційній витяжці деталей з плоскої круглої заготовки на першій і подальших операціях визначають як:
де: - номер операції витяжки; - діаметр деталі на першій операції витяжки;
- діаметр круглої плоскої листової заготовки; - значення граничного
припустимого коефіцієнта першої операції витяжки; - значення граничних
припустимих коефіцієнтів другої і подальших операцій витяжки.
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) - для першої операції витяжки
| b) - для другої операції витяжки і
подальших операцій витяжки;
| c) - для
всіх операцій витяжки;
| d) для першої операції
згідно - а, а подальших
операцій згідно - b.
|
| Що вимагає при витягуванні в інструментальних штампах великогабаритних особливо тонкостінних сферичних днищ для баківвикористовувати реверсивний спосіб витягування або витягування з змінними матричними кільцями і прижимом:
|
a
|
b
|
c
|
d
| d
|
а) великі габарити днищ;
| b) відносно мала товщина заготовки в порівнянні з її діаметром;
| c) велика зона заготовки, що знаходиться без контакту з інструментом при витягуванні сферичних оболонок днищ;
| d) перелічене в пунктах b) і c).
|
| Які види браку можуть виникнути при згинанні профільних заготовок для виготовлення шпангоутів:
|
|
|
|
|
|
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |