ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Взаємний перетин поверхонь7.1. Перетин граних поверхонь. Результатом перетину граних поверхонь є замкнута ламана лінія. Для побудови проекцій точок цієї лінії використовують 2 методи: 1) будують точки перетину ребер однієї поверхні з гранями іншої (рішення задачі на перетин прямої та площини); 2) визначають лінії перетину граней першої поверхні з гранями іншої (рішення задачі на визначення ліній перетину двох площин). Приклад. Побудувати лінію перетину трьохграної призми АВС з нахиленої пірамідою SEBDF (рис. 7.1). Аналіз графічної умови. Призма АВС перпендикулярна П1, тому її бокові грані горизонтально-проекцюючі площини. На цій підставі горизонтальні проекції граней мають збиральні властивості. Тому позначаємо точки перетину ребер піраміди з гранями призми. 1. S1E1×A1B1=11; S1E1×B1C1=21; S1F1×A1B1=31; S1F1×B1C1=41. 2. 12; 22 є S2E2; 32;42 є S2F2. Рис. 7.1 Ребро призми В перетинає дві грані піраміди CDE та CDF. Для визначення точок перетину використовуємо пряму лінію і з’єднуємо S1B1. 3. S1B1×E1D1=51; S1B1×F1D1=61; S2 є E2D2; S252×B2=72; 71≡B1. 4. 62 є F2D2; S262×B2=82; 81≡B1≡71.
На П2 з’єднуємо точки перетину з урахуванням їх видимості: 1272;2272;3282;4282 – видимі; 1232;2242;3242;8272 – невидимі 7.2. Перетин поверхонь обертання. В результаті взаємного перетину поверхонь обертання утворюється замкнута крива лінія. Для побудови її проекцій використовують два методи: 1) метод допоміжних січних площин рівня; 2) метод допоміжних січних концентричних сфер. Метод допоміжних січних площин рівня використовується, якщо: 1) обидві поверхні є поверхнями обертання; 2) вісі обертання обох поверхонь не перетинаються. Суть методу полягає в тому, що в результаті перетину січних площин і кожної поверхні утворюються прості лінії – твірні або кола, які в свою чергу також перетинаються і дають положення проекцій точок, які належать лінії перетину поверхонь. Приклад. Побудувати лінію перетину конусу і сфери (рис. 7.2). План розв’язання. 1. Будуємо проекції точок перетину крайньої правої твірної конусу і сфери та їх горизонтальні проекції: 1222; 1121.
2. На П2 будуємо фронтальний слід допоміжної січної площини ∑: ∑2║х; ∑2×К2=R2; ∑2×Сф2=r2; R1×r1=31;31/; 32;32/ є O2; 3. ∑2/║х; ∑2/× К2=R2/; ∑2/×Сф2=r2/; Рис. 7.2 R1/×r1/=41/;41; 42;42/ є ∑2/.
4. На П2 лінія перетину – видима крива. На П1 – лінія перетину складається з двох частин: видимої та невидимої. Видимі точки: 11, 31, 31/, 41, 41/ на П2 розташовані над екватором сфери. 42, 42/ - на екваторі, тому є межовими точками видимості. Невидимі на П1: 41, 41/, 21, 51, 51/ – на П2 розташовані під екватором сфери. Метод допоміжних січних концентричних сфер використовується, якщо: 1) обидві поверхні є поверхнями обертання; 2) вісі симетрії (обертання) обох поверхонь перетинаються; 3) обидві поверхні мають загальну площину симетрії. Приклад. Побудувати лінію перетину прямого конусу та нахиленого циліндру (рис. 7.3). План розв’язання: 1) розв’язання задачі виконують на П1; горизонтальні проекції точок лінії перетину визначають як недостатні проекції точок, які належать поверхні конусу (методом твірної або допоміжної січної площини рівня); тому, по-перше, визначають положення точок перетину крайньої правої твірної конусу і твірної циліндра: Рис. 7.3 1222; 2) з центру О2 будують сферу 1, дотичну до правої твірної конусу. З точки дотику проводимо допоміжну пряму, паралельно до основи конусу; 3) з’єднують прямою точки перетину сфери 1 з твірними циліндру; ця лінія перетинає попередню і отримуємо проекції точок лінії перетину поверхонь: Сф1; 3232/; 4) збільшуємо радіус сфери 1 на 2-3 мм і з центру О2 будуємо сферу 2, концентричну до сфери 1: Сф2; 5) з точок перетину сфери 2 та твірної конусу будують допоміжні горизонтальні прямі; з’єднують точки перетину сфери 2 з твірними циліндру; остання пряма перетинає дві попередні і отримуємо положення проекцій точок лінії перетину поверхонь: 42, 42/; 52, 52/; 6) з’єднують плавною лінією 124242/3232/5252/22; лінія перетину на П2 – видима. 7.3. Перетин граних поверхонь з поверхнями обертання. В результаті перетину утворюється замкнута крива лінія. Для визначення проекцій точок цієї лінії використовують метод допоміжних січних площин рівня, які перетинають обидві поверхні. Результатом перетину граної поверхні з січною площиною будуть прямі лінії, а результатом перетину з поверхнею обертання – коло. Прямі лінії перетинаються з відповідними колами і утворюються проекції точок, які належать до лінії перетину поверхонь. Приклад. Побудувати лінію перетину конусу і призми (рис. 7.4). Аналіз графічної умови: Призма АВС перпендикулярна П2, а тому фронтальна проекція лінії перетину поверхонь буде розташована на фронтальній проекції призми і подальше розв’язання задачі зводиться до побудови точок лінії перетину поверхонь. Для цього використовують допоміжні горизонтальні січні площини рівня Г║П1. 1. Г║П1. 2. Г2║х; Г2 є В2; Г2×К2=R2; R1×B1=11, 11/; 12, 12/≡B2. 3. Г2/║х; Г2/×А2В2=22, 22/; Г2/×В2С2=32, 32/; 21, 21/, 31, 31/. 4. Г2// є А2С2. Рис. 7.4 5. А2≡42≡42/; В2≡52≡52/; 41, 41/, 51, 51/.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|