Взаємне положення двох прямих.

Паралельність прямих

Дві прямі паралельні, якщо:

1) їх закладання паралельні;

2) інтервали закладання рівні; Рис. 10.7

3) напрями зростання числових позначок однакові.

Приклад. Через т. С15 побудувати СD паралельно до АВ (рис. 10.7).

План розв’язання:

1) виконуємо градуювання АВ та визначаємо інтервал закладання АВ;

2) через точку С15 будуємо закладання СD, паралельно до закладання АВ;

3) на закладанні СD величиною інтервалу закладання АВ виконують градуювання.

Пересічні прямі:

1) у пересічних прямих закладання також пересічні;

2) ЧП точки перетину прямих (т. К) повинна відповідати ЧП інтервалів закладання обох прямих.

Приклад. Побудувати СD, пересічну до АВ (рис. 10.8).

Рис. 10.8 План розв’язання:

1) виконують градуювання АВ;

2) через будь-яку точку інтервалу закладання АВ будують закладання СD, пересічну до АВ і позначають т. К;

3) використовуючи ЧП т. К виконують довільне градуювання СD.

Мимобіжні прямі

Дві прямі є мимобіжними, якщо не виконується хоча б одна з умов паралельності чи пересічності.

Приклад. Побудувати пряму СD, мимобіжну до АВ

Рис. 10.9 (рис. 10.9). СD мимобіжна АВ.

ПЧП. Площина

11.1. Завдання площини на кресленні. В ПЧП площину задають наступними геометричними елементами:

Рис. 11.1 Рис. 11.2 Рис. 11.3 Рис. 11.4

1) трьома точками (рис. 11.1);

2) прямою і точкою, яка не належить до неї (рис. 11.2);

3) паралельними прямими (рис. 11.3);

4) пересічними прямими (11.4).

Але найбільш поширеним методом завдання площини є завдання за допомогою масштабу закладання площини (рис. 11.5).

Масштаб закладання – це проградуйована проекція лінії найбільшого схилу площини (пряма, перпендикулярна до горизонтальної

Рис. 11.5 площини).

Горизонталь площини – це лінія, яка з’єднує точки з однаковими ЧП.

На кресленні масштаб закладання площини приводять за допомогою тонкої та товстої лінії, на яких нанесене градуювання масштабу закладання. Завжди супроводжується лінійним масштабом.

В ПЧП положення площини у просторі визначають два параметри (рис. 11.6):

1) кут падіння α – це кут нахилу заданої

Рис. 11.6 площини до горизонтальної площини проекції;

Для його визначення необхідно:

- на масштабі закладання площини побудувати дві суміжні горизонталі;

- на першій горизонталі відкласти одиницю лінійного масштабу креслення;

- отриману точку з’єднати з суміжною точкою масштабу закладання площини, що і є рішенням задачі.

2) кут простирання β вимірюється за годинниковою стрілкою від північного напряму вертикальної вісі до правого (позитивного) напряму горизонталі площини.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: