Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Кемаль Мустафа Ататюрк




(1881-1938) - засновник Турецької республіки та її незмінний президент у 1923-1938 pp. Народився у грецькому місті Салоніки. Служив офіцером в армії Османської імперії. Учасник «молодотурецької революції» 1908 р. Виявив військовий талант під час розгрому італійської армії біля Тріполі в 1911 р. та як захисник Дарданелл у роки Першої світової війни. У 1919 р. став командувачем турецької армії в Анатолії. Саме в Анатолії у 1919 р. розпочав кампанію зі звільнення Туреччини від постійного військового контролю з боку Антанти й окупації Греції на заході. Упродовж наступних місяців очолив національний рух за незалежність Туреччини.

 

Усі великі держави, за винятком Великої Британії, відсторонено спостерігали за стражданнями греків. Коли М. Кемаль перейшов до масованого наступу, він опинився віч-на-віч з британськими військами. Повномасштабна війна між Туреччиною й Великою Британією здавалася неуникною, та, на щастя для М. Кемаля, англійці вже достатньо навоювалися за роки Першої світової війни, а Д. Л. Джордж, який палко підтримував греків, уже був не при владі. У результаті з підписанням Лозаннського договору війна припинилася; міжнародним співтовариством було визнано незалежність Туреччини.

М. Кемаль став улюбленцем нації (при запровадженні в Туреччині прізвищ, його назвали Ататюрком - «батьком турків)» і ніхто й ніщо не могли перешкодити йому прибрати владу до своїх рук. Відтак на початку листопада 1922 p. М. Кемаль ініціював скасування влади султана, а в жовтні 1923 р. Туреччину було проголошено республікою.

 

Засади розбудови Турецької республіки

 

Республіканізм

Республіканські ідеї дали Ататюрку змогу об’єднати націю довкола гасла «Геть султана!» і заклали підвалини сучасного державного й політичного устрою країни.

Націоналізм

Націоналізм режиму Ататюрка був агресивнішим щодо інших країн, ніж щодо національних меншин, насамперед курдів у провінції Курдистан, у самій Туреччині.

Популізм

За відсутності в Турецькій республіці багатопартійної демократії, Ататюрк не міг мати опори у вигляді численних пропрезидентських політичних партій (йому слугувала лише створена в 1923 р. Народно-республіканська партія), тому звертався безпосередньо до народу для підтримки режиму.

Державництво

З метою створення конкурентоспроможної на континенті країни, Ататюрк проголошував Турецьку державу найважливішим інструментом змін на краще в економічному і суспільному житті своїх співвітчизників.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных