Відокремлення ісламу від держави

Полягало в обмеженні впливу ісламської релігії до винятково релігійних функцій. Державний устрій і управління, освіта й культура були виведені з-під ісламського впливу.

Реформізм

Прагнучи сформувати модерну турецьку націю, режим Ататюрка робив наголос на впровадження нових, найчастіше західноєвропейського зразка, методів управління державою, армією, суспільством у цілому.

Відповідно до Конституції 1924 р. президент країни (ним було обрано М. Кемаля) був главою виконавчої влади і з депутатів парламенту формував уряд та призначав прем'єр-міністра. Законодавча влада належала однопалатному меджлісу, депутати якого обиралися за двоступеневою мажоритарною системою.

Реформи Кемаля Ататюрка:

• Проголошення демократичних прав і свобод

• Надання в 1930 р. виборчих прав жінкам

• Зміна адміністративного управління на місцях (замість губерній запроваджувались округи)

• Іслам відокремлювався від школи і від держави

• Населенню дозволялося (й навіть заохочувалося) носити європейський одяг. Уперше турчанки змогли з'являтися на вулицях без паранджі (покривало на обличчі жінки)

• Запровадження європейського літочислення та календаря

• Відмова від арабської абетки й повернення до латинської

• Заборона багатоженства й запровадження громадянського шлюбу

• Заміна мусульманського законодавства цивільними кодексами за європейським зразком

• Відкриття середніх і вищих навчальних закладів

Режим Кемаля Ататюрка поєднував у собі як демократичні, так і тоталітарні риси. Останні втілювалися в політиці самозабезпечення країни, утиску прав національних і релігійних меншин, одержавленні профспілок, придушенні опозиції, значній увазі до переоснащення турецької армії. Проте Ататюрку вдалося досягти найголовнішого - стара, корумпована й недієва Туреччина залишилася в минулому і на політичній карті світу з'явилася країна, що швидкими темпами прогресувала.

Популізм (від латинського populus - народ) - діяльність і прийоми в політиці, засновані на заграванні з народом, гра на його труднощах, на показному звертанні до «народу» для отримання його підтримки вже, як правило, прийнятих рішень чи здійснених заходів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: