Похилі екстрактори.

Екстрактор для одержання розчинної кави. Розчинну каву одержують шляхом екстрагування розчинних речовин з меленої кави. Перед екстрагуванням зерна кави обсмажують і подрібнюють.

Екстрактор (мал. 7) виготовляють герметичним, і процес проводять при підвищеному тиску, близько 1 МПа, що дозволяє нагріти екстрагент (воду) до 170 °С.

Корпус 1 екстрактора виготовлений у вигляді здвоєного нахиленого корита. У корпусі розміщені два шнеки 2, які обертаються в різні сторони. Здрібнена кава подається через живильник 3, і шнеками транспортується у верхню частину екстрактора. Назустріч каві рухається вода. Корпус екстрактора має три парові сорочки 4, що дозволяє підтримувати необхідну температуру в різних зонах апарата.

Відпрацьована сировина приділяється через люк 5. Екстракт фільтрується через сито 6 і приділяється через патрубок 7.

Рис. 7. Екстрактор для виробництва розчинної кави: 1 - герметичний корпус; 2 - шнеки; 3 - живильник; 4 - парові сорочки; 5 - люк відводу відпрацьованої сировини; 6 - ситової фільтр; 7, 8 - патрубки підведення води й відводу екстракту; 9 - привод.

Живильник 3 і люк 5 мають спеціальні пристрої для забезпечення герметизації апарата й можливості підтримки в ньому надлишкового тиску.

Попереднє заморожування кавового екстракту й наступна його сублімаційного сушіння сприяє одержанню близьких по розмірі часток. При сублімаційному сушінні складені компоненти екстракту кави завдяки низькій температурі й вакууму не піддаються істотним змінам. Особливо сприятливі такі умови для збереження летких ароматичних речовин кави.

Похила двошнекова дифузійна установка застосовується на цукрових заводах для добування сахарози з бурячної стружки.

Установка(мал. 8) виконана у вигляді корита 2, установленого під кутом 8°. Корито складається із двох паралельних циліндричних поверхонь. На зовнішній поверхні днища змонтовано тринадцять парових камер 5 для нагрівання соко-стружкової суміші. Зверху ринва закрита кришкою з люками для спостереження за роботою апарата.

Усередині корпуса розташовані два обертових назустріч один одному шнека 3 (частота обертання 0,40-1,15 об./мін). Багатострічкові витки шнеків частково заходять один в іншій, що перешкоджає обертанню стружки разом зі шнеком. Стрічки шнеків прикріплені до валів за допомогою радіальних кронштейнів 6. Один шнек має праву навивку витків, інший - ліву.

Апарат розділений на п'ять однотипних секцій, у яких установлені підшипники, що служать опорою для валів. Рами, що підтримують підшипники, виконують роль контрлопатей.

Для запобігання поломки дуже довгих валів шнеків і опорних підшипників вали розділені на два полували. Кожна пара верхніх і нижніх полувалів синхронно обертається від свого привода. Обидва приводи з електродвигунами постійного струму працюють синхронно й мають однакове навантаження. Дифузійний сік відбирають через ситову камеру 1. Сита очищаються обертовими шкребками.

Бурячна стружка через прийомний бункер надходить у головну частину апарата й шнеками 3 пересувається назустріч воді у хвостову частину, де захоплюється й віддаляється лопатевим вивантажувальним колесом 4 із сітчастими черпаками. По шляху соко-стружкової суміші підігрівається до необхідної температури через парові камери 5.

Рис. 8. Похила двошнекова дифузійна установка: 1 - ситова камера; 2 - корито; 3 - шнек; 4 - вивантажувальне колесо; 5 - парові камери; 6 - кронштейни.

Гаряча живильна вода подається під лопатеве колесо. Заповнення верхньої частини апарата регулюють зміною напрямку струменя води за допомогою поворотного патрубка. Коли вода надходить проти обертання лопатевого колеса, продуктивність його зменшується, а заповнення апарата збільшується. При подачі води убік від лопатевого колеса продуктивність колеса збільшується, а завантаження апарата зменшується.

Як збільшене, так і занадто низьке завантаження апарата стружкою приводить до порушення процесу екстракції цукру зі стружки.

При нормальній роботі апарата рівень соку безпосередньо в ситі перебуває на 0,20-0,25 м нижче верхньої крапки витків шнеків, а стружка заповнює корито майже повністю. Тому при перемішуванні стружки шнеками вона виявляється то зануреною в сік, то піднятою вище його рівня. Це сприяє інтенсифікації процесу дифузії.

Дуже важливо, щоб під час роботи шнеків не припинялася подача води в апарат, що запобігає поломці шнеків. Не можна допускати й перегріву стружки, що позначається на її транспортуванні: стружка погано пересувається в апарату, і утворюються місцеві скупчення («пробки»).

Такі апарати для виділення сахарози з бурячної стружки прості по конструкції й зручні в обслуговуванні. До недоліків варто віднести складність підтримки необхідного температурного режиму, сильне перемішування й здрібнювання стружки.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: