Вибір траси і прокладання підземного кабелю

Від правильного вибору траси залежить складність спорудження кабельної лінії. її довговічність, а також надійність і безперебійність дії. Тому траса кабельної лінії повинна задовольняти основним технічним умовам; що наведені нижче.

Траса повинна бути по можливості коротшою, топографічні і геологічні умови повинні забезпечувати найменший обсяг земляних робіт і максимальне застосування будівельних механізмів, порубки лісових і лісозахисних насаджень, а також потрави сільськогосподарських культур повинні бути мінімальними. У лісистій місцевості вирубують просіки шириною 6м. корчують пні на всій ширині просіки і роблять планування площі на ширині 3 м.

Трасу вибираюти з тієї сторони залізничної колії, на якій розташована переважна кількість лінійних об'єктів і пасажирських будинків в данному випадку з правої сторони на відстані 20 м.

Кабельна лінія і лінії ВСЛ АБ розташовані з правої сторони на відстані 20 м.

Обслуговувані підсилювальні пункти встановленні на станціях А,Д,К.

Не обслуговувані підсилюванні пункти розміщені на відстані 24.5 км.від станції А і від станції Д.

Обслуговуварі регенераціонні пункти знаходяться на станціях А,Д,К,а необслоговуванні регенераціонні пункти встановленні на відстані 26 км від станцій А і Д.

На перегонах і малих станціях траса, як правило, повинна знаходитись в межах смуги відведення залізниці, ширина якої складає по 60м в обидві сторони від головки рейки залізничної колії. На окремих ділянках, в особливості при підходах до великих станцій, траса може бути вибрана за межами смуги відведення, коли це технічно і економічно обґрунтовано.

На ділянках з електротягою змінного струму мінімальна відстань до електричного кабелю від контактної мережі визначається на основі розрахунків небезпечних і заважаючих впливів тягового струму на кабельному ланцюзі зв'язку.

При переході кабелю через річку необхідно враховувати особливості річки: інтенсивність судноплавства, наявність лісосплаву, крутизну і характер ґрунту берегів і дна річки, ширину і глибину та ін.

Місце переходу кабелю через річку слід вибирати, як правило, нижче мосту по течії річки. На всіх судноплавних і сплавних річках, незалежно від їхньої глибини, кабелі повинні прокладатися із заглибленням в дно річки. Глибина закладання кабелів повинна бути не меншою

1 м. Кабель ТЗПАПКПЖ 14х4х0,9

При переході кабелю через судноплавні і сплавні річки, а також через річки шириною більшою 300м передбачається прокладання двох кабелів: одного по мосту, іншого — по дну річки. Трасу підводного кабелю відносять від мосту на відстань не меншу 300 м. Підводні кабелі вибираються з бронею із дроту, а на обох берегах в місцях стику з підземним кабелем монтуються

розгалужувальні муфти, які повинні розташовуватися не ближче 50 м від берега річки. В нашому випадку по дну річки ми прокладаємо кабель типу ТЗПАПКПЖ.

Глибина прокладання кабелю в ґрунт залежить від меж зміни температури ґрунту на даній глибині і умов забезпечення безаварійної роботи кабельної лінії. Як правило, глибина прокладання кабелю від 0,9 до 1,2 м. В скелястих ґрунтах кабель прокладають на глибині 0,4 м.

Переходи через залізничні колії, якщо ширина підошви не перевищує 35 м. здійснюються способом горизонтального буріння. Кількість труб, що прокладаються, визначається числом кабелів, але повинна бути не меншою двох. (В курсовому проекті прийняти ширину підошви рівну 14 м).

Кабель під водою вкладають у відкритих траншеях або кабелеукладачами. Розробляють підводні траншеї за допомогою землечерпальних снарядів, землесосів, скреперних установок, а також засобами малої механізації, які використовуються водолазами.

Особлива увага приділяється укріпленню берегів, для запобігання пошкодження кабелю під час льодоходу. Відкоси укріплюють бетонними плитами і каменями.

Течія річки – з ліва на право,в залежності від цього смуга відводу залізниці за течією 110 м.,а протитечії 95 м.

Умовні позначки

Мштаб

Висновок

В курсовому проекті було поставлено завдання організації телекомунікації дальнього звязку по волоконно-оптичного кабелю і відділкового оперативно-технологічного зв'язку. Були розраховані параметри завжаючих впливів, і порівняні з допустимими нормами для усунення спотворень в кабелі при не правильному проектуванні укладання. Також був проведений вибір джерела і приймача випромінювання для ВОЛС з максимально відповідним параметрам з ОВ, вид кабелю який використовується для прокладання ліній звязку.Розраховано на якій відстані ставляться НУП,НРП,ОУП,ОРП. Була вибрана траса для прокладення підземного кабелю і враховані, а також у міру наших можливостей усунені всі негативні впливи (природні), для максимального продовження терміну служби ліні зв'язку.Розраховано швидкодію системи та інші параметри які використовуються у прокладанні ліній звязку.

Список літератури:

1. Правила технічної експлуатації залізниць України. Київ. Транспорт України, 1995

2. Д.А. Бунин, А.И.Яцкевич. Магистральные кабельные линии связи на железных дорогах. М. Транспорт, 1978

3. Железные дороги, общий курс. М. Транспорт, 1991

4. Д.А. Бунин. Провода и кабели в СЦБ и святи. М. Транспорт, 1982

5. Д.А. Бунин. Проектирование и монтаж узлов связи на кабельных линиях. М. Транспорт, 1969

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: