Культура давніх кочових народів

Кіммерійці - перші кочові, іраномовні племена, які прийшли зі Сходу на територію України. Головне їхнє заняття — скотарство, особливо розведення коней. Більшу частину життя кіммерійці проводили верхи, через що дуже шанували коней. Вони першими на території України почали виплавляти залізо. У кіммерійців було сильне військо, і вони нападали на сусідні племена, здійснювали походи в Азію. Своєрідним видом кіммерійського мистецтва є кам'яні стели, на яких зображені кам'яні фігури без голови з широким поясом, кинджалом, сагайдаком і точильним бруском. Згодом кіммерійців витісняє інший кочовий народ — скіфи.

На території України ці племена утворили свою державу — Велика Скіфія. Скіфи були і воїнами, і кочовиками, і землеробами. Вони жили не в будинках, а у возах на колесах, які називались кибитки. Як і кіммерійці, скіфи постійно перебували верхи на конях, що робило з них вправних вершників. Найбільше вражають їхні кургани — місця поховання знатних людей. В одному із них знайшли знамениту золоту скіфську пектораль. (прикраса) Скіфські воїни мали звичай пити кров першого вбитого ворога, робити з ворожих черепів прикрашені золотом і сріблом чаші, знімати скальпи. Але вони були відданими в дружбі, яку цінували понад усе.

Важливу роль відігравала торгівля, зокрема з грецькими містами північного і західного Причорномор'я, особливо торгівля худобою, збіжжям, лікарськими рослинами, хутром і рабами. Основою скіфського суспільства була невелика сім'я, яка володіла худобою та домашнім майном. Скіфи вели родовід по чоловічій лінії; у них було поширене багатоженство, причому старша жінка посідала привілейоване становище. На землях нашої держави залишилося чимало скіфських поховань — курганів. Найвідомішими знахідками із життя скіфів стали золота ваза із зображенням побутових сюжетів, золота пектораль — нагрудна прикраса та золотий гребінь.

Сармати панували з II ст. до н. е. по II ст. н. е. у степах Північного та Східного Причорномор'я, які прийшли з Волги. Спочатку вони мирно змішувалися з такими ж іраномовними скіфами, а також греками, що жили у Північному Причорномор'ї. Проте підтиском ворожих племен зі сходу сармати ставали дедалі агресивнішими. З наявних нині розрізнених даних про сарматів випливає, що за своїм зовнішнім виглядом і способом господарювання вони нагадували скіфів, а також інших іраномовних кочовиків. Носили вони довгі просторі штани, взуття з м'якої шкіри та шапки. Основними продуктами харчування було м'ясо, молоко та сир. Жили вони у шатрах, що напиналися на двоколісні чи чотириколісні вози. Зброєю сарматських вершників були короткі мечі, кинджали, луки, списи та дротики. Характерною рисою релігійних вірувань сарматів було багатобожжя. Вони обожнювали сили природи.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: