ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Роль та місце історико-краєзнавчих досліджень в теорії i практиці історичного знання. особливості історико-краєзнавчих (локальних) досліджень.Роль та місце історико - краєзнавчих в теорії та практиці історичного пізнання. Особливості історико - краєзнавчих (локальних) досліджень. Історичний процес, його хід зумовлений об’єктивною закономірністю розвитку суспільства, історичний процес ніколи не проходить одноманітно по всій території. Без врахування місцевих особливостей історичний процес буде сплощеним і неповним. Конкретна історія краю багатша ніж загальна схема. Історичне кр-во завжди збагачувало і збагачує історичну науку. Без вивчення місцевої історії історичні дослідження будуть виглядати абстрактно і бездоказово. Богословський вважав, що місцеві розвідки – грунт історичних досліджень. Вивчення місцевої історії допомагає, а іноді і виправляє раніше зроблені висновки теорії та практики. Історичне кр-во – полк перевірки окремих і загальних положень історичного пізнання. Вивчення конкретного дає можливість історії як науці розкрити певні закономірності, водночас, ці закономірності, які зумовлюють країну в цілому, врешті-решт в головному визначають розвиток краю. Діалектичний аспект. Історичне кр-во і історична наука взаємозбагачують і доповнюють одне одного. Висновок. Неодмінною умовою успішних досліджень є оптимальне поєднання вивчення місцевого та загального матеріалу. Цінність регіональних досліджень в тому, щоб визначити особливості історичного процесу, не підганяючи його під загальну схему. Історична наука прагне виявити закономірності історичного процесу, тому методи досліджень історичної науки і кр-ва відмінні. Особливості історико – краєзнавчих досліджень: 1. у специфічних просторових формах організації конкретного (фактичного) матеріалу і чіткій локалізації об’єкту дослідження; 2. у максимальному наближенні до суб’єкту історичного процесу – людини в її природному та соціокультурному оточенні; 3. у більшій конкретності та деталізації дослідження; 4. у можливості вивченні процесів сучасного суспільства по гарячих слідах, безпосередніх слідах подій; 5. у майже необмежених евристичних (пошукових) можливостях, що зумовлюються специфікою джерельної бази. Джерельна база – необмежена. 6. у активному використанні здобутків і дослідницьких методів суміжних галузей знань. Логічна схема пізнання в краєзнавстві: 1. Накопичення фактів, які стосуються об’єкту досліджень; 2. виявлення їхньої специфіки, зумовленої регіональними особливостями; 3. визначення ролі і місця регіональних історичних подій у загальному перебігу історичного процесу; простеження певних особливостей, що стосуються діалектики загального і особливого.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|