Методологічного основи та функції історичного краєзнавства.

Метрологічні основи та функції кр-ва.

Історичне кр-во використовує метрологічні основи інших наук.

Принципи:

ü об’єктивності;

ü історизму.

Методологічні основи історико – краєзнавчих досліджень є загальнонауковими, оскільки ґрунтуються на принципах (універсальних) наукового пізнання процесів суспільного розвитку.

Принцип історизму передбачає з’ясування умов виникнення, розвитку та наслідку подій, розуміння їх причинно-наслідкового зв’язку.

Принцип об’єктивності передбачає неупереджений, об’єктивний опис і аналіз подій і явищ на основі критично-наукового використання різноманітних джерел.

Базуючись на цих загально-філософських принципах історичне кр-во має і власний метрологічний фкдамент.

Теоретичною основою досліджень в історичному кр-ві може бути ціла низка напрямів, течій теорії в філософії, історії, історіографії:

ü стадіально-хвильові підходи. Історія – хвильовий процес, з відкатами назад, просторовими диференціаціями, які зумовлюють необхідність дослідження конкретних територій, регіонів. Стадіально-хвильовий підхід має важливе значення для розуміння регіональної спадщини окремих ІГК.

ü теорія фронтерів (районів порубіжжя) (з поч. ХХ ст., Тернер). Пояснює феномен маргенальності та підвищення рухливості та ініціативності населення зон освоєння.

ü набуває популярності історія повсякденності, що зміщує пріоритети досліджень на користь історії краю, родини, соціальної історії.

ü антропологічний підхід, зосереджує увагу дослідників на менталітеті, символах, цінностях, в основі яких лежать регіональні відмінності.

В основі методології історико – краєзнавчих досліджень лежить хорологічний підхід, що визначає простір основною домінантою дослідження.

Методи.

Оскільки історико – краєзнавчі дослідження ґрунтуються на засадах міждисциплінарного підходу, історичне кр-во використовує всі методи суспільних наук:

§ загальнонаукові методи досліджень;

§ спеціально історичні методи досліджень.

Загальнонаукові методи досліджень:

1) загально логічні: аналіз, синтез, абстрагування – відділ об’єкту від контексту, узагальнення, дедукція, аналогія, моделювання;

2) теоретичні методи – мислительний експеримент, математична формалізація, гіпотетичний перехід, метод історичного описування;

3) систематичний, структурно – систематичний. Інколи його відносять до принципу. Передбачає комплексний підхід, спирається на системний аналіз, який характеризується цілісним сприйняттям об’єкту дослідження і комплексним аналізом зв’язків – елементів певної системи в цілому;

4) кількісні методи обробки інформації, зокрема, статистичний. Особливо важливий аналіз населення, складання графіків. Допомагає узагальнювати та систематизувати обширний одноманітний матеріал.

5) Біогеодетерміністський метод (біогеовизначальний). Націлює на дослідження серед багатьох факторів особливостей географічного середовища. Започаткував Іоган Гердер – учень Канта. У нас Гумельов “Теория етноса в исторический период”, етнос – явище географічне;

6) диффузіоністський (культурно-історичний метод). Розглядає проблеми просторового переміщення як форми взаємодії між культурами;

7) соціологічний. Плідний при вивченні групової поведінки, що зумовлюється специфікою проживання у замкнених ареалах.

Спеціально-історичні методи:

1) метод історичного описування (історичний);

2) порівняльний метод, порівняльно-історичний, порівняльно-аналітичний. Випливає з аналогії – методу наукового аналізу. Особливістю методу є зіставлення 2 або більше історичний явищ, що мають схожі характеристики. Використання цього методу дає змогу знайти ознаки, за якими відрізняються або не відрізняються явища;

3) синхронний. Передбачає вивчення подій, які відбуваються в різних місцях одночасно;

4) хронологічний. Розглядає події у часовій послідовності;

5) проблемно-хронологічний метод. Відкриває можливість для виокремлення проблемних блоків і синхронного розгляду певних подій у межах одного етапу розвитку;

6) ретроспективний (ретроспективної реконструкції). Передбачає вивчення елементів старого, що збереглося до наших днів для реконструкції явищ минулого. Цей метод є фундаментальним для пам᾽яткознавства;

7) історіографічні методи: історіографічного аналізу, історіографічного синтезу;

8) генеаналогобіографічний.

Функції історичного кр-ва:

1) науково-дослідницька;

2) пізнавальна, світоглядна;

3) виховна: виховує патріотизм, національну свідомість, історичну пам’ять народу;

4) гедонічна (емоціонально-естетична), пов’язана з екскурсійною роботою;

перетворювальна, соціальна. Відновлення традицій, реставраційна робота, створення музеїв і т. д.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: