ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.На поч. ХХ ст. краєзнавчий рух розвивався в тих самих формах, що і в ХІХ ст. Краєзнавство розвивалось як в Україні, так і в Росії. Грудень 1920р. – Перша Всеросійська конференція товариств по вивченню місцевого краю. Центральне бюро краєзнавства при РАН. Після конференції розгорнулась робота по створенню краєзнавчих товариств в Україні і Росії (академік Лобода…) 1922р. – було 519 краєзнавчих товариств. Утворюється організаційна структура, у якій головну роль відіграє УАН. З’являються краєзнавчі видання. Тенденції краєзнавчого руху: перша половина 20-х років наукові форми займають пріоритетне місце в дослідженнях; друга половина 20-х років намагання політичного керівництва підпорядкувати функції краєзнавства призвело до звуження краєзнавчих досліджень до виробничих вивчень. Краєзнавчий рух у 20-ті роки набуває масовості (18-19 тис. краєзнавців в Україні, у СРСР – біля 80 тис.) Діяли краєзнавчі організації: 1) краєзнавчі товариства в округах та районах; 2) наукові товариства при ВУАН – були в містах, де були традиції краєзнавчого руху з ХІХ ст. (Харківське, Одеське, Чернігівське наукові товариства); 3) комітети краєзнавства; 4) комісії краєзнавства; 5) бюро краєзнавства; 6) краєзнавчі музеї; 7) кабінети кр-ва (на Поділлі –самий відомий); 8) гуртки (на виробництвах і в наукових закладах); 9) семінари; 10) інститут кореспондентів (поширена форма краєзнавчої організації) – заснований у 1927 році, було 65 чоловік.
ВУАН Організатор та координатор краєзнавчих досліджень в республіці. ВУАН – 1918р. заснована, мала назву АНУ (Скоропадський). З 1920 р. ВУАН, з 1919 р. утворені комісії при ВУАН – при спільному засіданні академії, при відділах: історико-філологічний відділ. Комісії історико-філологічного відділу: 1) постійна комісія для складання історико-географічного словника (голова О. Грушевський) Київська й Полтав. губернії; 2) археологічна (голова – Шміт, утворена 1921 р.); 3) фольклорно-етнографічна комісія – А. Лобода; 4) комісія по дослідженню Софіївського собору або Софійська комісія Новицький; 5) комісія для складаня археологічної карти України (голова – Біляшівський); 6) кабінет мистецтв (голова – Ф. Шміт); 7) жидівська історична-археографічна комісія (голова – І. Галант). Вцілому при ВУАН були центральні комісії (академічні). Їх три: 1) Київська комісія краєзнавства – 1922 – А. Лобода, Лучицький, Фомін; 2) Харківська комісія краєзнавства для Слобожанщини – Зеленін, Федоровський, Д. Багалій, утворена у 1923 р.; 3) Одеська комісія кр-ва – Дложевський, утвор. наприкінці 1923 р. – відома комісія, налагодили видання «Вісника Одеської комісії краєзнавства», бібліотека; члени комісії займалися розкопками Ольвії, Березані, Усатова. Розробка етнографічних програм. Були ще й комісії прикафедрі Грушевського (очолив при академії кафедру Грушевський). 4 комісії по районному дослідженню на цій кафедрі (штат їх не великий – 2-3 чол., оперались на інститут корреспондентів): 1) комісія Києва і Правобережжя – Щербина: видав праці з історії Києва, путівники; 2) Лівоборежна – Гельмайзе; 3) Полуднева (Південна) – Ткаченко; 4) комісія Західної України – Савченко. Ці комісії = асоціації порайонного дослідження. При ВУАН в регіонах були й наукові товариства, вони ліквідовані в 1929 р.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|