Холмщина і Підляшшя – українські етнічні землі.

Холмщина – земля, яка лежить в межах великої Волині, простяглася над Західним Бугом і межує з Волинню, Галичиною та Люблінщиною. На північ від Холмщини до р. Нарва розташоване Підляшшя, історична доля якого тісно поєднана з Холмщиною. На південь від Холмщини простяглися Надсяння та Лемківщина. Всі ці території загальною площею 19,5 тис. кв. км внаслідок радянсько-польського договору про державний кордон від 16 серпня 1945 р. відійшли до Польщі.

Період найбільшого розвитку Холмщини припав на часи правління князя Данила Галицького, який укріпляв та розбудовував міста краю і зробив м. Холм столицею своєї держави.

Холмщина лежала на українсько-польському пограниччі і стала об’єктом гострого протистояння в 1 пол. XX ст. В 1912 р. з українських територій Люблінської та Сідлецької губерній Царства Польського було утворено Холмську губернію, яка входила до складу Росії. На Холмщині в 1909 р. проживало 896315 чол. населення, з них українців 463901 чол.(51,76%).

В 1915 р. під час наступу німецьких та австро-угорських військ за наказом царського уряду більшість українського населення було примусово переселено вглиб Росії, де перебувало аж до початку 1920-х рр. В період української революції керівництво Української Центральної Ради розглядало Холмщину як невід’ємну частину України, і про це не раз заявляв Голова УЦР Михайло Грушевський (до речі сам уродженець м. Холма). В листопаді 1918 р. було проголошено відновлення Польської держави. На той час Холмщина була окупована поляками.

В 1919 р. під час Паризької мирної конференції було вироблено лінію східного кордону Польщі, який мав проходити по лінії Немирів-Брест-Литовськ-Дорогуськ-Устилуг - східніше Грубешова та Крилова і далі на захід від Рави-Руської і на схід від Перемишля до Карпат. Ця лінія не відповідала етнічним кордонам Польщі і включала до її складу українські етнічні землі Холмщину, Підляшшя, Надсяння та Лемківщину. В 1920 р. англійський міністр закордонних справ лорд Керзон запропонував цю лінію за основу кордону між Польщею та Радянською Росією (звідси і назва умовної лінії кордону „ лінія Керзона ” і території – „ Закерзоння ”).

Згідно умов Ризького мирного договору від 18 березня 1921 р. Закерзоння разом з Волинню відійшло до Польщі, де українці зазнавали утисків у сфері культури, освіти, релігії. Вже в 1929 р. згідно з офіційними даними на Холмщині та Підляшші було зруйновано 51 церкву. Найбільших масштабів ця акція набула в 1938 р., коли протягом трьох місяців – з травня по липень – було зруйновано, за неофіційними даними, 167 святинь. Офіційних підрахунків цієї акції немає й досі.

Відповідно до пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною від 23 серпня 1939 р. та секретних протоколів до нього, територія Закерзоння відійшла до сфери впливу СРСР, але вже в наступному договорі від 28 вересня 1939 р. Ці території відійшли під контроль Німеччини. Гітлер наблизився до кордону з СРСР, це було потрібно для реалізації плану „ Барбаросса ”, а Сталін отримав прибалтику. Коли торгуються, завжди хтось залишається ошуканим.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: