Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Серед цих історико-культурних заповідників пам’яткою всесвітнього значення є Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Ще 29 вересня 1926 року було прийнято постанову "Про визнання колишньої Києво-Печерської Лаври історико-культурним державним заповідником і про перетворення її у Всеукраїнське музейне містечко". За цією постановою вся територія колишньої Києво-Печерської Лаври в межах її стін оголошувалась історико-культурним державним заповідником. Були виділені й кошти на наукові та ремонтно-реставраційні роботи. В цей час на території Лаври діяв цілий ряд музеїв різного спрямування.

Нині Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – один із найбільших культурно-освітніх та науково-дослідних закладів України, створений на базі комплексу пам’яток природи, історії, археології, архітектури, культури на території, що має загальнодержавне національне значення. Його фондові колекції зараз нараховують понад 70 000 одиниць збереження. На його території працюють: Музей історичних коштовностей України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей книги і книгодрукарства України, Виставка мікромініатюр, Музей українського народного декоративного мистецтва. Тут можна ознайомитися з унікальними пам’ятками мистецтва та архітектури XI-XX ст., лабіринтами Ближніх і Дальніх печер, постійно діючими і тимчасовими виставками, які доповнюють основну експозицію.

Щороку Заповідник відвідують близько мільйона туристів та паломників з усіх континентів та країн світу. Тож Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник проводить активну роботу по залученню додаткових коштів. Зокрема, заповідник активно співпрацює з туристичними агентствами, запроваджує рекламу, що допомагає збільшити кількість відвідувачів. Тут також продається сувенірна продукція, запроваджено платні послуги (наприклад фото- та кінозйомка).

Але є у Києво-Печерської лаври і значні проблеми. Так, за словами генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" С. Кролевця, Лавра сьогодні руйнується значно швидше, аніж відновлюється. У стінах історичних пам’яток з’являються щоразу нові тріщини, схили повзуть униз до Дніпра, а 23 травня 2005 року у Ближніх печерах уперше за всю історію стався обвал близько 10 кубічних метрів породи. На думку члена Національної комісії у справах ЮНЕСКО М. Стріхи одна з причин руйнації Лаври – передача частини Лаврської території церкві. За словами М. Стріхи, сто років тому церковна історія й церковна археологія підтримувалася зусиллями високоосвічених світських і духовних осіб. А сьогодні безцінні пам’ятки Лаври потрапили до рук людей, які елементарно не розуміють їхньої ваги.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: