Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Поняття криміналістичної методики як розділу науки криміналістики.




 

Криміналістична методика (або криміналістична методика розслідування злочинів) є четвертим, заключним, розділом криміналістики. Термін "методика" тлумачиться за словниками як сукупність методів виконання якоїсь роботи. Відповідно "криміналістична методика" передусім стосується методів організації та розслідування злочинів. Серед перших криміналістів, роботи яких були присвячені дослідженню цього питання, слід назвати Л. Ягемана, В. Рихтера, А. Вайнгардта, С.М. Трегубова. Однак лише у 1925 році І.М. Якимов визначив "криміналістичну методологію" як окремий розділ криміналістики.

Криміналістична методика - це розділ криміналістики, який становить систему наукових положень та розроблених на її підставі рекомендацій щодо організації та здійснення розслідування й попередження окремих видів злочинів.

Таке визначення можна зустріти у більшості сучасних підручників (за редакцією Р. С. Белкіна, Є. П. Іщенка, О. Р. Росинської, В. Ю. Шепітька та інших). Існує також розширене визначення цього поняття, зокрема криміналістична методика є системою наукових положень (закономірностей, принципів) і розроблених на їх основі практичних рекомендацій (алгоритмів, програм), що забезпечують оптимальну організацію розслідування та попередження окремих видів злочинів (за В. П. Бахіним).

Об'єктом вивчення криміналістичної методики є два взаємопов'язані, але протилежні елементи: механізм скоєння злочину окремого виду й діяльність органів дізнання та слідства з розслідування таких злочинів. У процесі вивчення цих елементів встановлюють певні суттєві зв'язки, повторювані залежності. Наприклад у разі умисного вбивства злочинець обирає засоби вчинення злочину відповідно до своїх навичок та психофізіологічних можливостей. Така повторюваність у багатьох кримінальних справах свідчить про певні закономірності механізму вчинення окремого виду злочину (предмет криміналістичної методики), що дає можливість розробити на базі синтезу досягнень криміналістичної техніки й тактики рекомендації для оптимального розслідування злочинів такого виду.

Поряд із типовими (можливо й конкретними) в методиці розслідування злочинів наявні певні наукові засади криміналістичної методики як розділу науки. Структура криміналістичної методики складається з двох частин:

1) загальні наукові положення (або вступ до криміналістичної методики);

2) методики розслідування окремих видів злочинів (або окремі комплексні, видові та спеціальні криміналістичні методики розслідування злочинів).

До загальних наукових положень відносять теоретичні положення, що мають загальнонауковий характер для окремої криміналістичної методики, зокрема предмет та структура цього розділу криміналістики, його завдання, джерела, принципи, зв'язок із іншими розділами криміналістики та науками, а також інші загальні положення та рекомендації (положення щодо вивчення особи підозрюваного (обвинуваченого), положення щодо криміналістичних етапів розслідування, криміналістична класифікація окремих видів злочинів).

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных