Загальна характеристика суматорів

		Функціональний вузол комп'ютера, призначений для додавання двох n -розряднихслів (чисел) називається суматором. Операція віднімання замінюється додаванням слів в оберненому або доповняльному коді. Операції множення і ділення зводяться до реалізації багатократних додаваннь та зсувів. Тому суматор є важливою частиною арифметико-логічного пристрою. Функція суматора позначається буквами SМ або ∑. Окремі схеми, із яких складається суматор, називаються однорозрядними суматорами. Вони виконують усі дії з додавання значень однойменних розрядів двох чисел (операндів). Суматори класифікуються за такими ознаками: · спосіб додавання – паралельні, послідовні і паралельно-послідовні; · число входів – напівсуматори, однорозрядні і багаторозрядні суматори; · організація зберігання результату додавання – комбінаційні, накопичувальні, комбіновані; · організація перенесення між розрядами – з послідовним, наскрізним, паралельним або комбінованим перенесенням (з груповою структурою); · система числення – позиційні (двійкові, двійково-десяткові, трійкові) і непозиційні, наприклад, в системі залишкових класів;

· розрядність (довжина) операндів – 8-, 16-, 32-, 64-розрядні;

· спосіб представлення від'ємних чисел – в оберненому або доповняльному кодах, а також в їхніх модифікаціях;

· час додавання – синхронні, асинхронні.

У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розрядів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовувальних схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, що запам'ятовувалося в попередньому такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розрядів до старших на входи одного однорозрядного суматора.

У паралельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьмирозрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти – послідовно, в напрямку від молодших до старших байтів з урахуванням попереднього перенесення.

У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам'ятовується в регістрі результату. У накопичуючих суматорах процес додавання об'єднується із зберіганням результату. Це пояснюється використанням T -триггерів як однорозрядних схем додавання.

Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схем утворюються просто, проте є повільно діючими. Паралельні перенесення схемно організовуються значно складніше, проте дають високу швидкодію.

Розрядність суматорів знаходиться в широких межах: 4-16 - для мікро- і міні-комп'ютерів і 32-64 і більше – для універсальних машин.

Синхронними є суматори з постійним інтервалом часу для додавання. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними.

В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій управління. На практиці використовують переважно синхронні суматори.

Суматори характеризуються наступними параметрами:

· швидкодією – часом виконання операції додавання t_∑, який відраховується від початку подачі операндів до отримання результату; часто швидкодія характеризується кількістю додавань за секунду F_∑ = 1/t_∑, маючи на увазі операції типу регістр-регістр (тобто числа зберігаються в регістрах АЛП);

· апаратними витратами: вартість однорозрядної схеми додавання визначається загальним числом логічних входів елементів, що використовуються; вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю мікросхем; споживаною потужністю суматора.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: