Двійково-десяткові лічильники

Двійково-десяткові лічильники реалізують рахунок імпульсів у десятковій системі числення, при цьому кожна десяткова цифра від нуля до дев’яти кодується віднімальним двійковим кодом (тетрадою). Ці лічильники часто називають десятковими або декадними, оскільки вони працюють з модулем рахування, кратним десяти.

Багаторозрядний двійково-десятковий лічильник будується на основі регулярного ланцюжка декад, при цьому перша (молодша) декада має вагу 100, друга – 101, третя – 102 і так далі.

Декада будується на основі віднімального двійкового лічильника, в якому виключається надмірне число станів. Виключення зайвих шести положень у декаді досягається багатьма способами:

· попереднім записуванням числа 6 (двійковий код 0110); після рахування дев’ятого імпульсу вихідний код рівний 1111 і десятковий сигнал повертає лічильник в початковий стан 0110, таким чином, тут результат рахування фіксується двійковим кодом з лишком 6;

· блокуванням перенесень: рахунок імпульсів до дев’яти здійснюється в двійковому коді, після чого включаються логічні зв’язки блокування перенесень, з надходженням десятого імпульсу лічильник закінчує цикл роботи і повертається в початковий нульовий стан;

· введенням обернених зв’язків, які забезпечують рахунок в двійковому коді і примусове перемикання лічильника в нульовий початковий стан після надходження десятого імпульсу.

Після скидання в нульовий початковий стан на рахунковий вхід першого тригера поступають підсумовуванні імпульси U+. Сигнали перенесення в старші розряди формуються звичайним асинхронним способом. Рахунок до дев’яти ведеться в двійковому коді.

Після приходу десятого вхідного сигналу обернений зв’язок на основі схеми збігу виробляє сигнал, який здійснює перенесення для старшої декади і одночасно перемикає лічильник в нульовий стан. Далі цикл роботи лічильника повторюється.

Схему підсумовувального лічильника із зворотними зв’язками (один розряд) показано на рис. 4.7.

Рис. 4.7. Схема десяткового підсумовувального лічильника із оберненими зв’язками

Контрольні питання

1. Дати визначення терміну лічильник.

2. Які параметри характеризують лічильник як цифровий пристрій?

3. Логічна структура лічильника.

4. Призначення лічильників.

5. У чому полягає різниця між синхронними і асинхронними лічильниками?

6. За якими ознаками класифікують лічильники?

7. Графи лічильників.

8. Чим обмежується швидкодія лічильників з послідовним перенесенням?

9. Схеми і принцип роботи підсумовувальних лічильників.

10. Схеми і принцип роботи віднімальних лічильників.

11. Схеми і принцип роботи реверсивних лічильників.

12. Схеми і принцип роботи двійково-десяткових лічильників.

Завдання для підготовки для роботи на комп’ютері

1. Навести класифікацію лічильників.

2. Скласти схему і описати принцип підсумовувального лічильника.

3. Побудувати часові діаграми роботи схеми.

4. Скласти схему і описати принцип роботи віднімального лічильника.

5. Побудувати часові діаграми роботи схеми.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: