ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Загальна характеристика лічильників
Рис. 4.1. Логічна структура лічильника Основне застосування лічильників: · утворення послідовності адрес команд програми (лічильник команд або програмний лічильник); · підрахунок числа циклів при виконанні операцій ділення, множення, зрушення (лічильник циклів); · отримання сигналів мікрооперацій і синхронізації; аналого-цифрові перетворення і побудова електронних таймерів (годинника реального часу). Лічильник характеризується модулем і ємкістю рахунку. Модуль рахування К лчвизначає число станів лічильника. Модуль двійкового n -розрядноголічильника виражається цілим ступенем двійки М = 2n. Післяпідрахування числа імпульсів N вх =К дчлічильник повертається в початковий стан. Таким чином, модуль рахування, який часто називають коефіцієнтом перерахування, визначає цикл роботи лічильника, після якого його стан повторюється. Тому число вхідних імпульсів і стан лічильника однозначно визначені тільки для першого циклу. Ємкість рахування N maxвизначає максимальну кількість вхідних імпульсів, яку може зафіксувати лічильник при одному циклі роботи. Ємкість рахування N max = K лч – 1 за умови, що робота лічильника починається з нульового початкового стану. У лічильниках використовуються три режими роботи: управління, накопичення і ділення. Зчитування інформації в режимі управління проводиться після кожного вхідного рахункового імпульсу, наприклад, в лічильнику адреси команд. У режимі накопичення головним є підрахунок заданого числа імпульсів або рахування протягом певного часу. У режимі ділення (перерахування) основним є зменшення частоти надходження імпульсів в К лчразів. Більшість лічильників можуть працювати в усіх режимах, проте у спеціальних лічильниках-дільниках стану в процесі рахування можуть змінюватися в довільному порядку, що дозволяє спростити схему вузла. Лічильники класифікують за такими ознаками: · способом кодування – позиційні і непозиційні; · модулем рахування – двійкові, десяткові, з довільним постійним або змінним (програмованим) модулем; · напрямком рахування – прості (що підсумовують, віднімають) і реверсивні; · способом організації міжрозрядних зв'язків – з послідовним, наскрізним, паралельним і комбінованим перенесеннями (позикою); · типом використовуваних тригерів – Т, JK,D в рахунковому режимі; · елементним базисом – потенційні, імпульсні і потенційно-імпульсні.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|