Тема 2. Особа злочинця. Проблеми віктимології та суїциду

Ключові слова та поняття: “особа злочинця”, “суб`єкт злочину”, “соціальне і біологічне в особі злочинця”, “віктимологія”, “віктимізація”, “віктимність”, “суїцидальна поведінка”.

Читається лекція – 2 год.

Семінар - 2 год.

План:

1. Визначення особи злочинця (різні точки зору) та співвідношення з особою, що вчинила злочин.

2. Соціальне і біологічне в особі злочинця.

3. Соціальні та демографічні відомості про засуджених за скоєння злочинів.

4. Морально-психологічні риси злочинців та інших людей, що вчинили злочини

5. Класифікація осіб, що вчинили злочини. Значення вчення про особу злочинця в діяльності правоохоронних органів.

Тема реферату

1. Роль аномалій психіки в детермінації злочинної поведінки.

Питання для самостійного вивчення:

1. Обсяг, межі та способи вивчення особи злочинця у кримінології.

2. Іноземний досвід у вивчені особи злочинця.

Практичне заняття - 2 год.

Питання для самостійного вивчення:

1. Особа потерпілого і його кримінологічне значення.

2. Класифікація жертв злочину.

3. Механізм суїцидальної поведінки.

4. Проблема суїциду в практичній діяльності органів внутрішніх справ.

Завдання № 1

На дискотеці виникла сварка між двома групами неповнолітніх. 14 річний А. зачепив п`яного 15 річного В., а останній його раптово вдарив в обличчя. Друзі А., 14 річні М. і Л. Побачивши це підскочили до В. та почали його бити. Друзі В. 15 річний Н. та 16 річний Ю. також втрутилися в цю бійку щоб допомогти своєму другові. Після втручання охоронців всі учасники бійки були доставлені в міський райвідділ міліції. Судово-медичною експертизою було встановлено, що А. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а В. – середньої тяжкості. Як було встановлено В. виховувався без матері, школу відвідував не регулярно, зловживав спиртними напоями, іноді вживав наркотичні засоби.

Визначте, хто в даній ситуації жертва, а хто правопорушник?

Визначте тип жертви. Які фактори на вашу думку могли призвести до цих події?

Завдання №2

Раніше судимий 24 річний Н. більш року зловживав спиртними напоями, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Одного разу, будучи в стані алкогольного сп`яніння, Н. біля під’їзду свого дому став чіплятися до жінки і намагався образити її. Через декілька хвилин до Н. підійшов чоловік цієї жінки і вимагав від нього пробачення, на що останній не відреагував. Чоловік у збудженому стані побив Н. заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Н. заявив у міліцію.

Визначити хто є жертвою, та встановити тип жертви?

Як Ви вважаєте дії потерпілого можна оцінити як: правомірні, нейтральні, неправомірні?

Завдання №3

Громадянин Карпусь працював у підприємстві ЗАТ “Колумб” наладчиком машин по виробництву молочної продукції. У зв`язку з кризовим становищем на підприємстві (продукція перестала бути ліквідною, висока кредиторська заборгованість) його керівництвом було прийнято рішення про скорочення штату підприємства. К. попав під скорочення. Через два тижня після звільнення в сім`ї К. було засуджено до позбавлення волі єдиного сина 16 річного В. за зґвалтування неповнолітньої. Тривалий час К. ніде не міг влаштуватись, вдома із-за цього постійні були сварки з жінкою, і почав пити. Через місяць К. покінчив життя самогубством.

Проаналізуйте ситуацію, та складіть механізм суїцидальної поведінки.

Завдання №4

Вас запросили виступити перед студентами Національного гірничого університету на тему “Віктимологічна профілактика хуліганства”.

Підготовте тези свого виступу.

Література

1. Антонян Ю.М., Гульдман В.В. Криминальная патопсихология. - Москва, 1991.

2. Бандурка А.М., Зелинский А.Ф. Вандализм. - Харьков, 1996. – С.77-107.

3. Веселуха В. Виникнення, розвиток та сучасні проблеми кримінальної віктимології. // Правова практика. - 1999. - №6. – С.98-101.

4. Веселуха В. Значення віктимологічної профілактики в системі запобігання злочинності: (проблеми кримінології) // Право України. - 1999. - №10. – С.67-71.

5. Головкін Б. Конфліктні стосунки – передумова вчинення насильницьких злочинів у сімейно-побутовій сфері // Право України. - 2001. - № 5. – С.93.

6. Горбачевський В. Боротьбі зі злочинністю – наукове забезпечення та передовий досвід // Право України. - 2001. - № 6. – С.131.

7. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. - К.: Юринком Интер, 1999. - 240 с.

8. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведений. - Харьков, 1990.

9. Коваленко О.І., Філонов В.П. Курс лекцій з кримінології та профілактики злочинності. – Донецьк, 1995. - С.590.

10. Леонгард К., Акцентуированные личности. - Киев, 1981.

11. Литвак О.М., Зелінський А.Ф. Кримінальна психологія: становище та перспективи // Право України. - 1998. - №6. - С.59-63.

12. Лихолоб В.Г. Правопорушення: правова і моральна оцінка. – К., 1984. - С.127-145.

13. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировой криминологический анализ. - М.: Норма, 1997. – 498 с.

14. Малишев В.С. Кар¢єра жертви. Популярно про віктимологію. – Донецьк: Юрпрес, 2002. – 400 с.

15. Малютін І. Проблеми відшкодування шкоди потерпілим державою // Право України. – 2002. - №10. – С.62-67.

16. Филонов В.П. Состояние, причины преступности в Украине и ее предупреждение. - Донецк: “Донеччина”, 1999.

17. Шестопалова Л. Суїцид в Україні та Росії: порівняльний аналіз // Право України. - 2000. - №8. – С.103-107.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: