ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Розкрийте зміст понять «культура» і «цивілізація» за О.Шпенглером та взаємовідношення між ними.За Шпенглером, історія людства – це ряд паралельних світів, які називаються культурами. Кожна культура – це окремий організм, який свого часу народжується з хаосу буття, здійснює закладені в ньому можливості й гине. Кожна культура має свою “душу”, яка виражається у притаманних їй цінностях – релігії, наукових знаннях, мистецтві, моралі, стилі та законах мислення, соціальних та політичних інститутах тощо. Жодного внутрішнього зв’язку між культурами не існує. Людство як єдиний суб’єкт світової історії – порожня абстракція. О. Шпенґлер виділяє вісім типів культурних організмів: o єгипетська, o вавилонська, o індійська, o китайська, антична,арабська, західна, культура народу майя. Ці культури утворюють вісім самостійних циклів розвитку. Кожне коло містить у собі спільний для всіх порядок, який неминучо несе в собі й кінцевий пункт їх існування – кожна культура неминучо має загинути. Завершальний етап існування кожного суспільства – цивілізація. Це епоха занепаду, що відрізняється від доби піднесення культури так, як мертвий механізм відрізняється від живого організму. “Переоцінка всіх цінностей”, про яку говорив Ф. Ніцше – обов’язковий для кожної культури вияв її переходу в стан цивілізації. Ознаки переходу культури в цивілізацію: o Покладаючись на ілюзорну могутність розуму, людина намагається здолати свою долю, утвердити свою зверхність над природою. Усі повинні дотримуватися її політичного, соціального, економічного ідеалу або загинути – західна мораль завжди є “наказ і вимога покори”. o Органічне, “душевне” ставлення до світу замінюється в суспільстві на розсудкове, раціональне. Згасання свободи творчості, опора на раціональне дослідження дійсності, замість легкого і радісного художнього сприйняття, інтелектуальна рефлексія замість безпосереднього переживання. Усе це – ознаки стомленої душі, яка втратила здатність сприймати життя як наочну достеменність, як накреслену Богом невідворотну долю. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|