Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.

Основним структурним елементом державного механізму, першоосновою державного апарату є державний орган. Це окремий службовець чи структурно організований державою або безпосередньо народом колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідним матеріально-технічним забезпеченням, створений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави.

Він володіє рядом загальних ознак, що відрізняють його від органів недержавних громадсько-політичних організацій. Зокрема, тільки державний орган виступає у межах своєї компетенції як офіційний виразник інтересів усього суспільства.

Всі державні органи обов'язково створюються і функціонують відповідно до норм права й на їх підставі, наділяються владними повноваженнями, які дають змогу здійснювати політику заходами не тільки переконання, а й державного примусу.

Крім того, за ознаками спеціалізації державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження, функціонально взаємодіючи між собою.

Існує також ряд специфічних ознак державних органів:

1) формування їх безпосередньо державою чи населенням і здійснення ними функцій від імені держави;

2) наявність організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає місце і роль у державі, а також порядок їхніх взаємовідносин з іншими державними органами й організаціями;

3) надання державним органам і виконання ними чітко визначених повноважень державно-владного характеру.

Незважаючи на те, що державні органи є складовою державного апарату, вони мають відмінності, і їх можна поділити на певні види за різними критеріями:

s за змістом діяльності (органи законодавчої влади, органи державного управління чи виконавчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи, глава держави);

s за місцем у системі державного апарату (первинні; вторинні, що походять від первинних та підзвітні їм);

s за способом створення (виборні, призначувальні, ті, що можуть успадковуватися);

v за часом функціонування (постійні, тимчасові);

s за складом (одноособові, колегіальні);

s за масштабом діяльності (центральні, місцеві та локальні).

Уся діяльність державного апарату - функції, повноваження - юридичне закріплена у системі законодавства кожної держави. Такий підхід є запорукою реалізації одного із загальнодозвільних принципів -"державним органам дозволено робити тільки те, що дозволено законом". В Україні діяльність більшості державних органів регламентована Законами України "Про Конституційний Суд України", "Про міліцію", "Про Міністерство юстиції України" та ін. і чинною Конституцією.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: