Модуль 2.Теоретичний курс філософії.

Семінарське заняття №6

Філософське розуміння світу

План.

1. Світ як єдність обєктивної дійсності та дійсності людських сутнісних сил.

2. Філософське розуміння буття.

3. Матерія. Спосіб та форми існування матерії.

Література:

Бардонов С.М. Про множинність форм простору і часу. — Філ соціол. думка, 1990, №4.

Ковальзон М.Я., Енштейн Р.И. О специфике пространства и времени как категорий социально-философской теории — Философ.науки, 1988, №8.

Коган Л.Н.Человек и его судьба. — М., 1988. — С.107-127.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. / Навч. посібник— К., 1995. — Розділ 3.

Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. К., 2001.

Філософія. Підручник / За ред. Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. – Харків: Консум, 2000.

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін.- К.: 1994. — Лекція 13,15.

Лекторский В,А. Субьект, обьект, познание. — М., 1980.

Ойзерман Т.И. К вопросу о практике как критерии истины./ Вопросы философии – 1987. - №10.

Питання для самостійної роботи.

1. В чому полягає філософський зміст категорії «буття»?

2. Як співвідносяться буття та матерія?

3. Охарактеризуйте таку властивість матерії, як відображення.

4. Що означає поняття «субстанція»?

5. Діяльність і практика.

6. Гуманістичний зміст та функції практики.

7. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

8. Взаємозв’язок практичної та теоретичної діяльності.

Методичні вказівки

В першому питанні розглядаємо, що таке світ та як формувались уявлення людини про світ. Для цього аналізуємо сутнісні сили людини (праця як специфічно людський спосіб освоєння дійсності, спілкування та свідомість) та прослідковуємо їх вплив на об’єктивну дійсність в процесі історії. Підкреслюємо конкретно-історичний характер єдності об’єктивної дійсності та дійсності людських сутнісних сил.

В другому питанні підкреслюємо всезагальний характер категорії буття, яка охоплює все існуюче: як матеріальні, так і духовні феномени. Звертаємо увагу на те, що буття завжди має певну структуру, внаслідок чого можна виділити різні форми буття, які є відносно самостійними: буття природи, буття людини, буття суспільного, буття ідеального. Потрібно показати специфічні властивості та закономірності кожної із форм буття. Необхідно, також, порівняти категорії буття, суще, субстанція, дійсність, об’єктивна реальність та інші категорії онтології.

Розглядаючи третє питання, з’ясовуємо сутність категорії «матерія» шляхом розкриття її онтологічного та гносеологічного аспекту. Розкриваємо методологічне та світоглядне значення даної категорії. Далі досліджуємо спосіб та форми існування матерії. Говорячи про спосіб існування матерії, наголошуємо на абсолютності руху, його все загальності і необхідності і відносності спокою. З’ясовуємо співвідношення між поняттями рух і розвиток. Аналізуючи простір і час як форми існування матерії, звертаємо увагу на їх взаємозв’язок, на їх властивість поставати загальними принципами організації будь-якого об’єкта дійсності. Прослідковуємо специфічну залежність простору і часу від природи систем (з огляду на теорію відносності).

Реферат.

1.Культурний простір і час як форми буття людини.

2.Особливості буття духовного.

3.Рух і розвиток в світлі теорії самоорганізації.

4.Соціально-історичний час і простір.

Філософський словник до теми: буття, відображення, детермінізм, індетермінізм, закон, матерія, небуття, простір, час, розвиток, рух, субстанція, об’єктивна реальність, дійсність, універсум, мультиверсум.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: