РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІВ ПРО СПОРТ

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 Следующая ⇒

2.1. Журнал «Футбол»

«Футбол» — український футбольний журнал. Виходить у Києві двічі на тиждень, заснований 1997року. Виходить російською мовою.

Почав виходити 1996 року як додаток до журналу«Теленеделя». Тоді більшість матеріалів надходило з Москви, а через деякий час київська редакція почала формувати випуски лише зі своїх праць. Раніше виходив 1 раз на тиждень і був переважно чорно-білим, зараз виходить двічі на тиждень (понеділок і четвер) і є повноколірним виданням. На постійній роботі в журналі працюють такі автори, як Андрій Шахов, Олександр Гапонєнко, Сергій Бабаріка. Також у журналі часто можна знайти статті європейських футбольних експертів.Це видання є флагманом української футбольної преси. Тут друкуються чимало аналітичних статей, робиться огляд матчів чемпіонату України, Росії, Німеччини, Англії, Італії тощо. У журналі часто можна знайти постери відомих гравців та команд. Нерідко виходять спецвипуски видання, присвячені різним нерядовим подіям (Чемпіонат світу чи чемпіонат Європи, Ліга Чемпіонів, Ліга Європи). На сторінках читачі знайдуть інтерв'ю відомих футболістів, представлення різноманітних футбольних команд, аналіз та переклад статей європейської преси. Публікуються й матеріали з історії футболу.

Журнал співпрацює з багатьма провідними футбольними журналістами України. Серед авторів статей у «Футболі» − Вадим Тахтерин, керівник прес-служби «Дніпра» (Дніпропетровськ), коментаторОлександр Гливінський, харківських журналіст Сергій Шевченко. Також взаємодіє з сайтом http://football.ua/

Часто авторів журналу можна побачити на різних футбольних передачах у якості експертів. Так, наприклад, головний редактор «Футболу»− постійний гість студії передачі на ТК 2+2 – «Профутбол», ведучим якої є Ігор Циганик.

Це одне з провідних футбольних видань України. Наклад: 99 100 примірників. Головний редактор — Артем Франков.

Розглянемо випуск № 26 за 26-31 березня 2013 р [29].

Випуск вийшов на 34 сторінках, з них, остання – розклад телепередач на каналі ФУТБОЛ +. На обкладинці бачимо великий портрет Мизайла Фоменка, а також анонси головних статтей у номері.

На перших сторінках читача вітає головний редактор журналу – Артем Франков − із редакційним оглядом актуальних футбольних подій, а також підведенням підсумків журналістської діяльності журналу.

Лексика автора досить емоційна, н-д, «вы часто задумываетесь – где новости, а где вас разводять как лохов?», багато експресивних слів, сленгу, фразеологічних зворотів: «Ладно, не судите, да не судимы будете» [ст.4].

На наступній сторінці, під рубрикою «Битвы прогнозистов», маэмо тоталізатор актуальних футбольних матчів, ілюстрований сканами лотереї «Спортліга».

Сторінки 6-9 присвячені футбольному матчу «Україна − Молдова». Стаття розпочинається короткою інформацією, обов’язковою для такого тематичного матеріалу, в якій міститься технічна інформація. Стаття розбита на підпункти, до кожного з яких автор підібрав експресивний заголовок. Стаття написана в жанрі спортивного репортажу, необхідного для перенесення читача у атмосферу футбольного матчу. Журналіст Григорій Зайдман аналізує гострі моменти гри і робить власні висновки.

Стаття ілюструється яскравими фото світлинами, на яких зображені цікаві моменти гри.

Сторінки 10-11 під рубрикою «ЧМ-2014» присвячена відбірковому матчу до Чемпіонату світу-2014 між Англією та Чорногорією.

Далі бачимо на сторінках часопису огляд результатів решти відбіркових матчів у процесі підготовки до Чемпіонату світу. А також статистику, в якій містяться дані усіх футбольних зустрічей між командами.

Сторінки 18-21 присвячено огляду Чемпіонату України з футболу серед команд клубів прем’єр-ліги. Матеріал ілюструється інформацією про коефіцієнти підсумків зіграних ігор.

Стор. 21 також маж рекламний блок направлений на цільову аудиторію. Оскільки журнал, націлений на чоловічу аудиторію, то реклама в ньому теж «чоловіча». Маємо невеличкий рекламний огляд автомобіля TOYOTA RAV 4.

Під рубрикою УЄФА зустрічаємо спортивне інтерв’ю з Мішелем Платіні у перекладі Бориса Таліновського. Матеріал узято з німецького журналу «Кіккер», на що є посилання на початку інтерв’ю.

Є у журналі і портретний нарис. Журналісти знайомлять читачів із гравцем збірної Кот Д’івуара – Вілфредом Боні. Матеріал містить цитати героя, досьє із його професійними здобутками і біографічними даними, а також – фото гравця.

На сторінці 28 знаходимо продовження журналістського розслідування під назвою «Менеджеры. Часть 9. Существо без названия».

Специфічними особливостями журналу «Футбол» є, насамперед, його тематична спрямованість. Єдиною і беззаперечною темою якого є футбол. Усі матеріали присвячені оглядам футбольних матчів, прогнозам майбутніх ігор, та аналізу тих, що відбулися.

Автори журналу проводять власні розслідування «закулісного футболу», знайомлять читачів із відомими футболістами та новачками.

Лексика журналу досить специфічна. Використовується спортивна термінологія, футбольний сленг, багато фразеологізмів, емоційних зворотів і риторичних питань. Гадаємо, це пов’язано із високим рівнем емоційності такого виду спорту як футбол, якому і присвячений цей журнал.

2.1. Журнал «Ринг»

Юридична адреса журналу: Київ, вул. Дегтярівська. Тираж – 35000 екз. Періодичність – 1 раз в місяць. Мова: російська.

Журнал «Ринг» − перший і єдиний в Україні журнол про бокс. Містить актуальну інформацію про світ боксу, аналіз боїв, прогнози і коментарі спеціалістів, ексклюзивні інтерв’ю, а також історичні огляди.

Видання орієнтовано на чоловічу аудиторію.

Розглянемо № 12 (133) за грудень 2013 року [20].

На обкладинці номеру зображено великим планом боксера Менні Пакьйао. Журнал надруковано на хорошому глянцевому папері.

На перших сторінках знаходимо розгорнутий репортаж-анонс бою між Менні Пакйяо і Брендоном Ріосом. Матеріал містить технічну інформацію бою, а також фізичні показники боксерів. Матеріал поділено на підтеми, кожна з яких має власний підзаголовок.

На наступній сторінці знаходимо подібний за жанром і дизайнерським оформленням репортаж-результат іншого бою між Сергієм Ковальовим та Ізмаїлом Сіллахом. Матеріал містить цитати обох боксерів до бою, а також динамічний опис поєдинку.

Окрім того, на сторінках журналу міститься репортаж бою між Андре Уордом та Едвіном Родрігесом.

Ексклюзивне інтерв’ю Олександра Усика під назвою «Любители – это школа, а профибокс – университет и работа». В ньому відомий боксер розповідає про становлення себе як боксера, а також дає короткий огляд сучасного боксу.

У випуску зустрічаємо декілька прев'ю на майбутні поєдинки. В них оцінюються шанси боксерів, цитуються висловлювання щодо боїв та аналізуються фізичні дані.

У журналі міститься також портретний нарис присвячений Кену Нортону під назвою «Взлёты и падения Чёрного Геркулеса». Матеріал розповідає про біографічні сторінки боксера, його професійні звершення, містить багато цитат самого героя та яскраві фото.

Знаходимо також і репортаж-розслідування журналу під назвою «Он должен лечь в четвёртом». В якому розповідається про промоушн боксерів, а також закулісні інтриги, які розповідають про темну сторону світового боксу.

У № 12 журналу «Ринг» багато оглядів, анонсів і передбачень майбутніх боїв [20].

Лексика досить стримана, хоча і містить багато образно-емоційних зворотів. Присутня також спортивна термінологія і професійний жаргон.

Загалом, журнал «Ринг» можна віднести до «глянцевих» журналів, який не лише цікаво читати, а і приємно гортати. Стильний дизайн, яскраві рекламні блоки і легкий розподіл матеріалів за смисловим навантаженням також вказує на те, що журнал претендує на широкий загал читачів.

ВИСНОВКИ

«У нас фактично немає україномовної спортивної преси. Російськомовні ж спортивні видання страшенно заангажовані, незалежних немає, − каже спортивний журналіст і коментатор Валентин Щербачов. І він абсолютно правий. − Коли спортивні видання починають сваритися між собою, захищаючи інтереси своїх власників, це не по-спортивному, нечесно».

«Спортивна газета» закрилася після 80 років існування. Вона була хоч і не найсильніша, але ж українська. «Команда» пише здебільшого про футбол. «Спортекспрес» − теж хороша газета, але вона російськомовна.

Результати аналізу рекламних повідомлень преси, телебачення та мережі Інтернет свідчать, що переважна більшість рекламованої продукції зорієнтована на чоловіків. Формулювання рекламних текстів та вербальні компоненти образів для цієї аудиторії найчастіше відзначаються символічністю та образністю, підкреслюють чоловічі переваги. Чоловіча потенційна аудиторія реклами може свідчити про те, що й журналістські матеріали спеціалізованих спортивних видань, мережі Інтернет та спортивних телепрограм також розраховані переважно на чоловіків. Цю позицію підтверджує великий відсоток матеріалів про футбол (понад 50 %), професійний бокс, Формулу-1 тощо.

Основними потенційно перспективними напрямами в роботі ЗМК щодо створення нового позитивного і довготривалого іміджу українського спорту є: висвітлення у мас-медіа змагань за участю українських спортсменів; акцентування уваги на здобутках українських спортсменів і зменшення кількості скандальних публікацій; цілеспрямоване формування персонального іміджу спортсменів-членів національної збірної України; популяризація національних видів спорту; створення культу гармонійно розвинутої та фізично здорової людини; поширення ідеалів спорту; спростування негативних стереотипів про спорт та спортсменів об’єктивним поданням реальних образів та фактів.

Найпоширенішим жанром в композиції спортивних журналів є репортаж. У наукових розвідках про спортивну журналістику репортаж аналізують насамперед як оперативний інформаційний жанр, у якому яскраво розповідається про спортивну подію (ситуацію чи явище), очевидцем якої став журналіст-репортер.

Увага дослідників головно зосереджена на внутрішніх характеристиках жанру: динамічності, оперативності, документальності, об’єктивності відображення, емоційності й яскравості. При цьому вчені лише побіжно звертаються до типів і різновидів репортажу, виокремлюючи репортажі за тематикою факту, якому було присвячено матеріал (наукові, спортивні, соціальні тощо); за теоретичною спрямованістю, підходом до розв’язання теми й формою літературного викладу (подієві, проблемні й пізнавально-тематичні репортажі), репортажі-застереження, репортажі-розслідування, спеціальні репортажі тощо.

Жодне спортивне видання не обходиться без репортажу. Особливого, спортивного. Жанр репортажу як один із «живих» жанрів журналістики має свою давню історію становлення. Особливе місце він займав і продовжує займати у спортивній пресі, відповідаючи як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність), так і специфічним вимогам (динамізм, стрімкість викладу, наочність, ефект присутності, деталізація події тощо).

Тканина репортажного опису створюється з різних змістових елементів, до яких відносять насамперед елементи інформаційного повідомлення (факти, деталі, документи, свідчення, фрагменти ситуації тощо), а також елементи публіцистики (думки, оцінки, коментарі, ліричні відступи, репортажні замальовки тощо). У єдиний репортажний вузол усі ці елементи поєднує авторський задум, що виражається через ставлення журналіста до описуваної події.

Серед спортивних репортажів дослідники виділяють такі, в яких домінує подієве начало, й репортажі, у яких переважають аналітичні елементи. У тижневику «Футбол» представлені переважно подієві репортажі (близько 70 % від загальної кількості журналістських текстів у цьому жанрі), проблемні й репортажі-коментарі.

У подієвих спортивних репортажах аналізованого видання предметом опису найчастіше виступають футбольні матчі, що знайшли своє наочне відображення в тексті як результат безпосередніх авторських спостережень.

Щоб показати подію в динаміці, журналісти звертаються до яскравих та емоційно насичених моментів того, що відбулося. При цьому медійники не лише чітко описують те, що бачили, але й відслідковують гострі повороти й колізії гри.

В основі подієвого репортажу лежать, з одного боку, спортивні події, що вимагають свого оперативного висвітлення, а з іншого, – ті з них, які мають найбільшу потребу в їхньому проникненні. Це зумовлює вибір найбільш яскравих і значимих елементів події, а також їхній показ через динамічну дію або через опис внутрішньої напруженості. Особливо важливим для подієвого репортажу є створення «ефекту присутності». Читач повинен бачити подію очима автора, співпереживати разом із ним драматичність розвитку тієї чи іншої ситуації, наочно представляти час і місце репортажної дії.

«Ефект наочності» у композиційній побудові спортивних репортажів «Футболу» досягається за допомогою використання яскравих деталей і подробиць (описи того, що, наприклад, відбувається у «ВІП-прес-ложі», описи самого стадіону, відтворення «голосу стадіону», як у репортажах В. Миленка, тощо); використання мовних стратегій (міні-діалогів, інтерв’ю, реплік, які допомагають відтворити в репортажі мову діючих героїв).

Проблемний спортивний репортаж орієнтований не тільки на опис одномоментної події, але й на з’ясування причин її виникнення й розвитку. У проблемних репортажах тижневика «Футбол» представлені інформаційні елементи (факти, цифри, свідчення), аналітичні (оцінка, коментарі, прогнози) й зарисовочні (опис місця події, характеристика її учасників).

Динаміку оповіді досягають завдяки розгортанню авторських думок, суджень і версій, а також показу внутрішніх рушійних сил проблеми (наприклад, питань, яка українська команда чого варта, у фінансовому, професійному чи психологічному аспекті).

Усі зовнішні події автори передають через власне світосприйняття. Саме за рахунок цього відбувається сполучення двох часових зрізів: психологічного й фізичного часу. При цьому синхронія в репортажі носить умовний характер, проте тільки за її рахунок авторові вдається передати і свої відчуття, і все те, що безпосередньо відбувається на його очах.

Також у структурі спортивних журналів часто використовується спортивний репортаж-коментар, який орієнтований не лише на докладне висвітлення події, а й на детальне її коментування. Користуючись аналітичними елементами, репортер роз’яснює читачам суть події, вичленовує із того, що відбулося, найголовніше, залучає додаткові аргументи, без яких неможливий серйозний аналіз, залишаючи при цьому простір для міркувань й уяви самим читачам.

Найчастіше у спортивних репортажах-коментарях аналізованого видання використовують: розширений коментар – детальне роз’яснення факту; синхронний коментар – роз’яснення фактів до дрібних деталей; коментар фахівця – факт коментується професіоналом, найкомпетентнішою особою; полярний коментар-тлумачення, роз’яснення факту різними фахівцями, компетентними в певній сфері діяльності.

Максимально налагодити контакт із читачем спортивним журналістам допомагає використання так званого мовного коду, який вбирає в себе різні стильові ознаки. До його основних правил дослідники відносять правило нормативності, правило надійності і відповідності. Етична нормативність висловлювань особливо важлива в тих ситуаціях, коли перед читачами, особливо сучасної спортивної преси, відбувається «дестандартизація мови». Це зумовлено використанням у мовленні спортивних непрофесійних репортерів ненормативної лексики: просторіч, жаргонізмів, інвективізмів тощо.

При композиційному моделюванні журналу спортивної тематики використовуються широкоформатні рекламні блоки спрямовані на чоловічу аудиторію – реклама авто, чоловічих парфумів, спортивних клубів, спортивного харчування.

В журналах спортивного спрямування, матеріали мають специфічну будову, багато таблиць, графіків, тоталізаторів. Огляд футбольних матчів чи боксерських боїв неможливий без статистичних даних.

На жаль, спортивна журналістика в Україні розвинена надто односторонньо, а що, іще гірше, відсутні професійні видання українською мовою. Вважаємо, що питання створення повноцінного конкурентньоспроможного спортивного журналу в Україні українською мовою є актуальним і нагальним на найближче майбутнє в розвитку української спортивної журналістики.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных