З’ясуйте роль видатних ораторів Київської Русі Іларіона і Кирила Туровського у розвитку вітчизняного красномовства.

Найвідомішими ораторами Київської Русі були Іларіон та Кирило Туровський. Іларіон (XI ст.) - перший Київський митрополит, давньоруський письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його проповіддю є "Слово про закон і благодать", де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі '. Їларіон гаряче виступає проти зазіхань Візантії на Київську Русь, красномовно і переконливо доводить містичність вчення про месіанську роль будь-якого народу, обстоює самостійність Русі. Дослідники риторичної спадщини Іларіона відзначали такі особливості "Слова", як яскрава образність, емоційність, надзвичайна мелодійність. Постать митрополита Іларіона, його риторична спадщина надихали нащадків на опанування риторичних й морально-етичних секретів цієї видатної фігури слов'янської культури.

Кирило Туровський (XI ст.) - блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вивчати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами: "Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають". К. Туровський - яскравий приклад творця величально-похвальних, піднесених промов, якого ми сповна можемо назвати великим "піснетворцем" Київської Русі. Неабияку риторичну цінність становить "Слово в новий тиждень після Пасхи", яке він побудував на порівнянні "церкви Христової" з навколишньою природою. В ньому- низка блискучих метафор про роль ритора, проповідника. Ось характерний приклад: "Нині ратаї слова, приводячи словесних ягнят до духовного ярма і занурюючи... рало у мисленнєвих борознах, проводячи борозну покаяння й засипаючи сім'я духовне, надіями майбутніх благ веселяться". Красномовство слов'ян базувалося як на класичній античній риториці, так і на досягненнях західноєвропейської думки. Роль риторичного слова була напрочуд важливою у боротьбі слов'янських народів за національне визволення, проти окатоличення, проти власних експлуататорів та гнобителів. Кращі художні твори видатних майстрів слова ставали народними, національними. Зокрема, така доля судилася ряду поезій Григорія Сковороди ("Всякому городу нрав і права" тощо).Іларіон (ХІ ст.) – перший Київський митрополит, давньоруський письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його проповіддю є “Слово про закон і благодать”, де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі.

Іларіон гаряче виступає проти зазіхань Візантії на Київську Русь, красномовно і переконливо доводить містичність учення про месіанську роль будь-якого народу, відстоює самостійність Русі. Дослідники риторичної спадщини Іларіона відзначили такі особливості “Слова”, як яскрава образність, емоційність, надзвичайна мелодійність.

Постать митрополита Іларіона, його риторична спадщина надихали нащадків на опанування риторичних й морально-етичних секретів цієї видатної фігури слов’янської культури.

Кирило Туровський (ХІ ст.) – блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вивчати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами: “Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають”1.

К.Туровський – яскравий приклад творця величально-похвальних піднесених промов, якого сповна можна назвати великим “піснетворцем” Київської Русі.

Красномовство слов’ян базувалося як на класичній риториці, так і на досягненнях західноєвропейської думки.

У 1620 р. створюється перша російська “Риторика”, переклад латинської риторика німецького вченого Пилипа Меланхтона. Її вивчали на Русі понад сімдесят років, вона була дуже популярним твором у Москві, Новгороді, Ярославлі, Ниловій пустоші, Соловецькому монастирі тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: