Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Діагностичні можливості та обмеження.
До діагностичних обмежень опитувальника можна віднести використання її для дослідження конфліктогеннії поведінки – причин виникнення конфлікту [6;24]. Опитувальник дозволяє вивчати стратегію поведінки людини у конфліктній ситуації. Опитувальник не може використовуватися для дослідження конфліктності як особистісної характеристики.
Методика дозволяє робити висновки про схильність людини до певної стратегії у конфліктній поведінці.
Карта дослідження особистості за К.К.Платоновим (адаптація Н.Н.Курбатова)
Історія виникнення. Костянтин Костянтинович Платонов (07.06.1906-05.10.1984) – видатнийпсихолог, доктор психологічних та медичних наук, професор. Заслужений діяч науки РСФСР. Наукова діяльність почалась у 20-ті роки XX ст., коли він працював у Харківському інституті розповсюдження природничих наук, потім в Українському психоневрологічному інституті. З середини 30-х років починає займатися психологічними дослідженнями в галузі авіації, якій присвятив близько 20-ти років. Створив лабораторію з вивчення та дослідженню розвитку навиків пілота літаків. Учасник Великої Вітчизняної Війни. З 1950 по 1957 рік викладав курс «Психологія праці» в Московському гуманітарному університеті ім. М.В.Ломоносова. Галузі дослідження: психологія праці, соціальна психологія та психологія особистості, авіаційна психологія, медична психологія. Розробляючи проблему особистості, К.К.Платонов реалізує структурно-генетичний підхід, розглядаючи як структуру особистості, так і взаємодію її компонентів у процесі розвитку. З позиції діяльнісного підходу ним та його учнями досліджуються різноманітні сторони психічного життя людини: мотивація, здібності, характер [10;195-197]. Особистість розглядається Платоновим як загально психологічна категорія, що є однією з сторін життя людини, як носія свідомості. Платонов пропонує концепцію динамічно-функціональної структури особистості, що інтегрує у собі чотири ієрархічно-процесуальні підструктури та підструктури підпорядковані їй. У якості основних К.К.Платонов виділив чотири підструктури: спрямованість особистості, досвід, особливості психічних процесів, біопсихічні особливості. [7;205-208] Методичним забезпеченням дослідження основних підструктур та цілісного опису особистості згідно функціональної структури особистості стала розроблена К.К.Платоновим карта особистості.
Сфера застосування. «Карту особистості» використовують у дослідженнях в межах соціальної психології, психології особистості, психології праці, психології здібностей та обдарованості.
Опис методики. Карта особистості базується на структурі особистості, яку запропонував К.К.Платонов. (табл.1). У структурі особистості К.К.Платонов виділяє чотири основні підструктури: спрямованість особистості, досвід, особливості психічних процесів, біопсихічні особливості особистості [11,12].
У процедурі заповнення «Карти особистості» використано метод полярних балів [8]. Основна суть цього методу порівняння та співставлення. Кожна якість як узагальнена характеристика може оцінюватися від 5 до 1 балу.
«5» - названа риса особистості розвинена добре, яскраво виражена і часто проявляється у різних видах діяльності, є рисою характеру;
«4» - риса помітно виражена, проте проявляється не постійно, протилежна їй риса проявляється досить рідко;
«3» - риса та протилежна їй риса проявляються не часто, врівноважують одна одну проте жодна з них виражена не різко;
Схема ієрархії основних структур та підструктур як рівнів особистості,
на які накладаються підструктури її характеру та здібностей
Таблиця №1
| Короткий опис
| Підструктури підструктур
| Співвідношення соціального та біологічного
| Основні зв’язки з
| Рівень аналізу
| Види формування
| | відображенням
| свідомістю
| потребою
| активністю
| | Спрямованість особистості
| Переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання
| Біологічного майже нема
| Відношення до відображуваного на ґрунті досвіду
| В основному від свідомості майбутнього
| Через відображення соціальної нужди
| Через переконання
| Соціально-психологічний
| Виховання
| | Досвід
| Звички, уміння, навички, знання
| Значно більше соціального
| Динаміка форм відображення
| Необхідність усвідомлення майбутнього
| Через звички
| Через вольові навички
| Психолого-педагогічний
| Навчання
| | Особливості психічних процесів
| Воля, почуття, сприймання, мислення, відчуття, емоції, пам'ять
| Частіше більше соціального
| Форми психічного відображення
| Достатнє усвідомлення теперішнього
| Через особистісну потребу
| Через волю та емоції
| Індивідуально-психологічний
| Вправи
| | Біопсихічні властивості
| Темперамент, статеві і вікові властивості
| Соціального майже нема
| Механізми психічного відображення
| Тільки стиль свідомості
| Через біологічну нужду
| Через силу і рухливість нервових процесів
| Психофізіологічний
Нейропсихологічний
| Тренування
| «2» - помітно більш виражена та частіше проявляються протилежна риса особистості;
«1» - протилежна риса особистості проявляється часто і у різних видах діяльності, є рисою характеру;
«0» - немає відомостей для оцінки риси.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|