Особливості інтерпретації. Результати заповнення «Карти особистості» заносять до спеціальної таблиці

Результати заповнення «Карти особистості» заносять до спеціальної таблиці. Пояснення потребує лише остання підструктура темпераменту. Так, спочатку кожен оцінює за шкалою сила – слабкість. Якщо ви набираєте 1-2, то можете зарахувати себе до меланхоліків. Ті, у кого бал буде вищий, може продовжувати оцінку за шкалою врівноваженість – неврівноваженість. Ті, що набрали 1-2 бали холерики. Інші оцінюють себе за шкалою рухливість – інертність. Ті, що отримують 1-2 бали – флегматики, 5-6 – сангвініки. Досліджувані, що отримали 3 бали мають проміжні типи темпераменту.

За кожною підструктурою вираховується сумарний бал (окрім темпераменту).

Підраховується сумарний бал за усією «Картою особистості».

На основі 2-3 незалежних характеристик та власної «Карти особистості» проводиться узагальнення показників. Потрібно пам’ятати, що отримані результати є суб’єктивними показниками, тому потрібно враховувати об’єктивну здатність експерта давати оцінку певних рис структури особистості, компетентність у даному питанні, рівень неупередженості до досліджуваного. Слід мати на увазі, що власна «Карта особистості» з показниками самооцінки є цінним додатковим критерієм для матеріалів методу узагальнення незалежних характеристик.

Насамкінець досліджуваний може висловити певні очікування щодо організації навчально-виховного чи трудового процесу.

Діагностичні можливості та обмеження. Аналізуючи отримані результати робити акцент не на загальний показник (сумарний бал «Карти особистості»), а на сумарні бали окремих підструктур. Виділіть окремо ті з підструктур де картина є найменш позитивною. При інтерпретації загального показника потрібно пам’ятати, що розмах загального показника може варіювати від 6 до 195, середній бал – 130-140. Досліджувані, що набрали низьку кількість балів, або кількість балів за деякими підструктурами їх не влаштовує повинні проаналізувати ймовірні причини, намітити шляхи для самовдосконалення.

«Карта особистості» дає комплексне, цілісне уявлення про особистість як соціально-біологічну істоту. Основна відмінність методики – системний підхід до вивчення особистості, проте методика не має на меті вивчення закономірностей у розвитку, не дає уявлення про взаємозалежності структур та підструктур. Методика «Карта особистості» має можливість визначати загальний рівень розвитку особистості, а також рівень розвитку кожного з компонентів структури особистості.

Використана література:

1. Thomas K. Conflict and conflict management. In: Dunnete, M.D. (Ed.) Handbook of industrial and organizational psychology, Chicago, 1976.
2. Баклицький І.О. Психологія праці. Посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 504 с.
3. Гришина Н.В. К вопросу о предрасположенности к конфликтному поведению // Психические состояния / Под. ред. А.А.Крылова и др. – Л., 1982. – С. 90-96.
4. Гришина Н.В. Психология конфликта. – СПб: Питер, 2002 – 464с.: ил.
5. Дитерт Герберт, Лутц фон Розенштиль. Организационная психология. / Пер. с нем. Х.: Изд-во Гуманитарный центр / О.А.Шипилова. 2006, – 624с.
6. Яловецкая Л.Г. Становление и развитие в России педагогический конфликтологии / Автореферат на соискание ученой степени кандидата педагогических наук., Ростов-на-Дону, 2006. – 24с.
7. Платонов К.К. Структура и развитие личности. - М.: Наука, 1986. - 254 c.
8. Платонов К.К. Психология: учеб. пособие для повышения квалификации инж. - пед. работников. - М.: Высш. школа, 1977. - 247 с.
9. Платонов К.К. Вопросы психологии труда / Платонов К.К. - М.: Медицина, 1970. - 263 с.: ил.
10. Платонов К.К. Система психологии и теория отражения. - М.: Наука, 1982. - 309 с.
11. Платонов К.К. Психологический практикум. М. – 1980. С. 122-140.
12. Практикум по общей и экспериментальной психологии. Учеб. Пособие В.Д. Былин, В.К. Гайда, В.А.Ганзен и др. Под общ ред. А.А.Крылова. ­– Л., Изд-во Ленинградского университета, 1988. – 255с.

[1] Підструктура використовувалася для опису певної релігійної спрямованості. На позитивному полюсі визначена альтруїстична спрямованість на негативному – релігійна активність. У період ідеологічного неприйняття релігії така соціальна позиція була цілком виправдана. На сучасному етапі релігійного плюралізму ця підструктура може бути опущеною.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: