На емоційну сферу людини

За характером задач, які розв'язуються, розрізняють:

S теоретичне мислення;

S практичне мислення.

Теоретичне мислення — це аналіз наукових понять, пізнання законів, правил. У результаті теоретичного мислення народжу­ються нові наукові теорії і закономірності. Для нього не характер­ний жорсткий дефіцит часу: для фундаментальних наук відкриття закону на початку чи в середині року не має принципового значен­ня. Результати теоретичного мислення можуть відразу і не знайти практичного втілення. Унаслідок теоретичного мислення була відкрита періодична система Менделєєва та теорія відносності Ейнштейна.

У практичному мисленні відбувається аналіз життєвих ситу­ацій, конкретних випадків. Воно допомогає створювати плани, проекти, схеми дій. Важливими особливостями практичного мис­лення є те, що воно розгортається в умовах жорсткого дефіциту часу (наприклад, у воєнний час складати план бойових дій після їхнього завершення безглуздо); має дуже обмежені можливості пе­ревірки гіпотез; отримані результати використовуються відразу. Все це часом робить практичне мислення складнішим від теоре­тичного.

Розв'язок складних практичних задач вимагає використання результатів теоретичного мислення; у свою чергу, теоретичне мислення спирається на узагальнення, які виникають унаслідок практичного мислення.

За засобом дії вирізняють:

S вербальне мислення;

■S невербальне мислення.

При вербальному мисленні людина оперує мовленням, зокре­ма внутрішнім; при невербальному — образами. На практиці час­то може трапитися ситуація, коли людина, для якої характерний вербальний вид мислення, насилу розв'язує задачі, представлені у невербальній, зокрема, наочній формі, і навпаки.

Розділ IV

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: