Стиль співробітництва

Дотримуючись цього стилю, ви берете активну участь у розв'я­занні конфлікту і захищаєте свої інтереси, але прагнете при цьому співпрацювати з іншою людиною.

Цей стиль вимагає тривалішої роботи порівняно з іншими підхо­дами до конфлікту, оскільки ви спочатку «викладаєте на стіл» потре­би, турботи та інтереси обох сторін, а потім обговорюєте їх.

Проте якщо у вас є час, а вирішення проблеми для вас має важливе значення, то це добрий спосіб вироблення взаємовигідного рішення.

Цей стиль особливо ефективний, коли сторони мають різні при­ховані потреби. Хоча спочатку може здатися, що сторони бажають одного й того самого, вони можуть мати різні стратегічні цілі й пла­ни на майбутнє, що є безпосереднім джерелом конфлікту.

Наприклад, може здатися, що причиною конфлікту на роботі є повільність службовця. Але ця повільність може приховувати глиб­шу суперечність, причина якої - невдоволеність роботою (недостат­ня повага, визнання чи довірена відповідальність).

Якщо реагувати тільки на поверхові прояви, то це схоже на кос­метичний ремонт, низька ефективність якого виявиться з часом, бо корені проблеми залишаться.

Людина може перестати бути повільною, але вдаватиметься до неусвідомлюваного саботажу, влаштовуючи додаткові перерви, ви­користовуючи в особистих цілях обладнання тощо. При цьому пере­конуватиме себе в тому, що має на це право, бо її роботу оцінюють і оплачують недостатньо.

Якщо ж обидва учасники конфлікту розуміють, у чому є його при­чина, то можуть разом шукати нові альтернативи чи випрацьовувати сприйнятливі компроміси.

Такий підхід рекомендується використати в ситуаціях, коли:

• вирішення проблеми дуже важливе для обох сторін і ніхто не
хоче повністю від нього усунутися;

• у вас тісні, тривалі й взаємозалежні стосунки з іншою стороною;

• у вас є час попрацювати над виниклою проблемою (це добрий
підхід до розв'язання конфліктів на основі перспективних планів);

• ви та інша людина обізнані з проблемою, і бажання обох сторін
відомі;.

• ви і ваш опонент маєте намір винести на обговорення деякі ідеї
і потрудитися над виробленням рішення;

• ви обидва спроможні викласти суть своїх інтересів і вислухати
один одного;

• обидві, втягнуті в конфлікт сторони, наділені однаковою вла­
дою чи не помічають різницю в становищі для того, щоб на
рівних шукати шляхи вирішення проблеми.

Стиль співробітництва вимагає певних зусиль. Обидві сторони повинні затратити на це час, повинні вміти пояснити свої бажання, висловити свої потреби, вислухати один одного, а потім виробити альтернативні варіанти розв'язання проблеми. Відсутність хоча б одного з цих елементів робить такий підхід неефективним.

Стиль співробітництва серед інших стилів є найважчим, зате він допомагає знайти рішення, яке найбільше задовольняє обидві сторо­ни в складних і важливих конфліктних ситуаціях.

Стиль компромісу

Компроміс досягається на більш поверховому рівні порівняно із співробітництвом; ви поступаєтесь у чомусь, інша людина теж у чомусь поступається, і в результаті ви зможете дійти спільного розв'язання.

Стиль компромісу найефективніший у тих випадках, коли ви та інша людина хочете одного і того самого, але знаєте, що одночасно це є для вас нездійсненним.

Наприклад, ви прагнете посісти одну й ту саму посаду, або, будучи у відпустці вдвох, ви бажаєте провести її по-різному. На випадок спільної відпустки ви можете домовитися таким чином: «Добре, ми проведемо частину відпустки в горах, а частину - на березі моря».

Нижче перелічені типові випадки, в яких стиль компромісу є най­ефективнішим:

• обидві сторони наділені однаковою владою і мають взаємовик-
лючаючі інтереси;,

• ви хочете дійти рішення швидко, оскільки у вас немає часу, або
тому, що це найекономніший і найефективніший шлях;

• вас може влаштовувати тимчасове рішення;

• ви можете скористатися короткочасною вигодою;

• інші підходи до вирішення проблеми виявилися неефектив­
ними;

• задоволення вашого бажання є для вас вельми суттєвим, і ви
можете дещо змінити початкову мету;

• компроміс дозволить вам зберегти взаємини, і ви волієте отри-
мати.хоча б що-небудь, ніж втратити все.

Коли ви прагнете дійти компромісного рішення з кимось, вам слід розпочинати зі з'ясування інтересів і бажань обох сторін.

Після цього необхідно визначити сферу спільних інтересів. Ви повинні подавати пропозиції, вислуховувати пропозиції іншої сто­рони, бути готовим до поступок, обміну послугами тощо.

Продовжуйте переговори, допоки зможете виробити прийнятну для обох сторін формулу взаємних поступок. В ідеальному варіанті компроміс влаштовує вас обох.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: