Семінар: Політика як суспільне явище. Наука про політику.

Основні поняття: політика, політичні відносини, політичні інститути, політична влада, суб’єкт політичних відносин, об’єкт політичних відносин, політична діяльність, політичний процес, політична наука.

1. Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин.

2. Об’єкт і предмет політології.

3. Основні категорії, методи і функції політології.

4. Місце політології в системі наук про суспільство.

Теми рефератів:

• Макс Вебер про політику як покликання і професію.
• Взаємодія політики і економіки.
• Історичні передумови появи українського державознавства.

Питання для дискусії:

1. Найбільш суттєве в політиці – це питання про державну владу. Але чи можна всі політичні відносини зводити до влади?

2. В чому проявляється взаємозв’язок і відмінність між економікою і політикою?

3. В чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему: Політологія як наука і як навчальна дисципліна.

2. Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?

3. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Яке з них, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання, студент має усвідомити, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Термін „політика” походить від давньогрецького polis (місто-держава) та його похідних politike (мистецтво управління державою), politeia (конституція). Ці поняття вказують на державу як на одну з центральних категорій політики, а точніше – політичної науки, і як такі вони беруть свій початок від Платона та Аристотеля, які політику тісно пов’язували з державою. Однак їх дослідження ще не створили політичної науки так як були переплетені з космологічними, філософськими та етичними уявленнями того часу. Тільки з ХVІ ст. починається фомування власне політичної проблематики і пов`язується вченими з працями італійського мислителя М. Макіавеллі. Справді науковий характер досліджень політики розпочасся лише в кінці ХІХ ст., коли зявилися перші спеціалізовані наукові установи, котрі вивчали політичні стосунки людей. Це було повязано з зростанням значення політики в житі суспільства і нагальною потребою її наукового пізнання, з одного боку, а з іншого – з ускладненням політичних соціальних структур, новими масштабами стосунків між державами, роллю ЗМІ, розширенням участі мас у політиці та бухливому розвитку суспільних наук. Студент має усвідомити, що політика виступає як визначне культурно-історичне явище.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з того, що як і всяка наука політологія має свій об`єкт і предмет дослідження. Під об’єктом зазвичай розуміється певна область рельності. В той час як предмет будь-якої науки є результатом дослідницьких дій, в процесі яких вчені виділяють ті або інші сторони і закономірності розвитку і функціонування досліджуваного об`єкта і які є специфічними для даної науки.

Об`єктом політології виступає політичне сфера суспільства, її прояви, тенденції і закономірності. Предметом же політології є наступне: сфера державно-організаційних звязків, взаємодій та стосунків; питання про найкращу форму державного устрою та політичної влади; субєкти політики, мотиви та цілі їх політичної поведінки; ціннісно-смислові та духовні основи політичної сфери житя, політична культура, політична свідомість.

Аналізуючи категорії політології студенту насамперед слід уяснити сутність таких категорій: політична влада, держава, політичні відносини, політична система, політичні інтереси, політична свідомість, політична культура, політична боротьба, політичне управління.

При вивченні четвертого питання студент має з’ясувати, що політична наука розвивається в тісній взаємодії з іншими соціальними науками – філософією, соціологією, історією, правом. Останні об’єднує загальний об’єкт дослідження – політичне життя суспільства в усій багатоманітності його конкретних проявів. Стосовно визначення місця політології в системі суспільних наук є два концептуальних підходи: перший – політологія є лише одною з наук про політику, а це означає, що предмет її вивчення вичерпується інституційними аспектами політичного житя, перш за все, дослідженням механізмів влади в інститутах держави. Другий розлядає політологію як цілісну, внутрішньо диференційовану міждесциплінарну науку, яка вивчає різні сторони політики: політичну філософію, політичну історію, політичну психологію, політичну соціологію, теорію міжнародної політики, політичну географію, теорію держави і права, політичну антропологію, політичну астрологію.

Завдання для самоперевірки та контролю

1. Які причини виникнення політики як явища політичного життя?

2. Що таке політична сфера суспільства?

3. Чому проблема влади є головною проблемою політики?

4. У чому проявляється взаємозв'язок між економікою та політикою?

5. У чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

6. Чи може людина жити поза сферою впливу політики?

7. Чому політика не лише наука, а й мистецтво?

8. У чому полягає відносна самостійність політики?

9. Які наукові концепції політики Вам відомі?

10. Яке місце політики в системі суспільних відносин?

11. Сформулюйте причини і умови виникнення наукових знань про політику.

12. Що виступає об'єктом і предметом політології?

13. У чому полягають завдання політичної науки?

14. Які методи дослідження можна віднести до специфічних методів політології?

15. Охарактеризуйте функції політології.

16. Які закономірності суспільного розвитку вивчає політологія?

17. Які науки входять до системи суспільних наук?

18. Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?

Література:

1. Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избр. произв. – М., 1990.

2. Коваленко А. Українська політологія: проблеми та труднощі періоду становлення // Сучасність. – 1994. – № 1.

3. Лазоренко С.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. – С. 8-24.

4. Основи політології: Навч. посіб. / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 5-13, 14-20.

5. Політологічний енциклопедичний словник. 2-е вид. – К., 2004.

6. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К., 2004.

7. Політологія у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Левківського. – К., 2003. – С. 7-14.

8. Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. 2-е вид. – К., 2001. – С. 8-36.

9. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кременя В.Г., проф. Горлача М.Т. – Харків, 2001. – С. 9-26.

10. Політологія. Підручник / За наук. ред. А. Колодій. 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.

11. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. – С. 17-20, 56-60, 82-85.

12. Рябов С.Г., Томенко В.М. Основи теорії політики. – К., 1996. – Розд. І, ІІ.

13. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 8-23.

14. Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002 – С. 8-32.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: