Основні поняття: природне право, суспільний договір, лібералізм, консерватизм, народний суверенітет, громадянське суспільство, марксизм, еліта.

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).

2. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.

3. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників Ш.-Л. Монтескє, Ж.-Ж. Руссо.

Теми рефератів:

• Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.
• Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії і практики.

Питання для дискусії:

1. Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.

2. Хто з мислителів Нового часу вніс найвагоміший вклад у розроблення концепції розподілу влади?

3. Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?

2. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

В Новий час створюються теорії природнього права та суспільного договору.

Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму та вперше висунув вчення про розподіл влади.

При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Головним внеском Монтескє в політичну теорію стало обгрунтування принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову як гарантію безпеки громадян від свавілля влади та забезпечення ії свободи. Ж. Ж. Руссо розглядав державу як угоду між людьми, згідно з якою певна спільна сила захищає особу і власність кожного. Це вчення – основа його теорії про демократію. Центральна ідея Руссо полягає в тому, щоб влада в договірній державі має належати народу. Вимога народного суверенітету – основа політичного вчення Руссо. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

І. Кант та Г. В. Ф. Гегель основну увагу приділили теорії правової держави, яка є гарантією свободи особи. Гегелю належить розробка та розмежування понять «громадянське суспільство» та «держава».

Завдання для самоперевірки та самоконтролю

1. Яка роль розуму в обґрунтуванні політики, держави та права в концепціях філософів Нового часу?

2. У чому сутність ідеології „ природних прав та суспільного договору"? Хто її обґрунтував?

3. Інтереси яких соціальних верств виражала ідеологія „природних прав та суспільного договору"?

4. У чому полягав розвиток марксизму В.І. Леніним?

5. Укажіть специфічні риси розвитку соціалістичної політичної думки в Росії.

6. Охарактеризуйте типи еліт за В. Паретто?

7. Чи підтверджується практикою політичного життя „залізний закон олігархічних тенденцій" Р. Міхельса?

8. Охарактеризуйте форми панування за М. Вебером.

9. Охарактеризуйте „піраміду влади" Р. Мільса.

Література:

1. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – Гл. II, III.

2. Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В. Сталіна. – К., 1989. – Кн. І.

3. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл. V, XII.

4. Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.

5. Из истории социально-политической мысли // Социально-политический журнал. – 1992. – № 6-9.

6. История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.

7. Мадіссон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.

8. Основи політології. Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 31-41.

9. Політологія у запитаннях і відповідях. Навч. посібник За заг. ред. К.М. Левківського. – К., 2003. – С. 102-115.

10. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-90.

11. Субботин А.Л. Ф. Бэкон. – М., 1974. – Гл. XI, XII.

12. Швидак О.М. Політологія. Практикум. Навч. посібник. – К., 2001. – С. 35-44.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С. 48-66.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: