Семінар: Політичне лідерство

Основні поняття: політичний лідер, вождь, харизма, культ особи, популізм, номенклатура, імідж.

План

1. Сутність, типологія і функції політичної еліти.

2. Теорії еліт Г. Моски, В. Парето, Р. Міхельса.

3. Сучасна політична еліта України, її відмінні риси та особливості формування.

4. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві. Типи лідерства.

Теми рефератів:

• Сучасні теорії еліт.
• Специфіка формування національної еліти в Україні.
• Політична еліта і демократія.

Питання для дискусії:

1. Чи правильно стверджувати: „Система політичної еліти в сучасній Україні ще не сформувалася”?

2. Яку роль відіграє в політиці окрема особа? Як пояснюють різні дослідники поняття „політична еліта”?

3. Яку людину можна вважати політичним лідером?

Завдання для самостійної роботи:

1. Здійсніть політологічну і соціологічну інтерпретацію понять: „еліта”, „елітизм”, „політична еліта”.

2. Проаналізуйте історико-соціальну ретроспективу української еліти, її становлення і руйнування.

3. Д. Донцов, В. Липинський, М. Драгоманов про роль еліти в українському державотворенні.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття, студенти повинні насамперед уяснити і осмислити ключові поняття і терміни, а саме: політичний лідер, політичний вождь, політичне лідерство, політична еліта, володарююча еліта, партійно-політична еліта, функції політичної еліти, політична олігархія, адміністративна еліта, номенклатура, політичний клас, правляча еліта, політичний правлячий клас, політичний клан, політичне керівництво, етнополітична еліта та ін. Синтезуючи більшість існуючих думок, „політичну еліту” можна визначити як найвпливовішу частину правлячої соціальної верстви (класу), яка активно впливає на реалізацію її інтересів у владі, в політиці та взагалі у суспільному житті.

У другому питанні слід розкрити зміст основних концепцій еліт (елітарна концепція Платона, теорії еліт Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, О. Шопенгауера, звернувши увагу на те, що елітизм як цілісна система поглядів та концепцій сформувався у першій половині XX ст. завдяки працям В. Паретто, Г. Моски та Р. Міхельса. Розглядаючи якісні характеристики еліт та їх типологію, слід звернути особливу увагу на соціальне представництво еліти, систему її рекрутування, номенклатурну систему та її соціальні наслідки, особливості формування та етапи еволюції політичної еліти України, її роль та місце у становленні державності, шляхи формування сучасної демократичної політичної еліти в Україні.

У зв’язку з тим, що у сучасній політології лідерство не має однозначного тлумачення, то при підготовці третього питання необхідно з'ясувати існуючі підходи до визначення лідерства. Конкретний зміст та форми прояву лідерства багато в чому визначені рядом об’єктивних і суб’єктивних факторів: умовами конкретної ситуації; соціальним становищем лідерів та тих, хто йде за ними; їх психологічними особливостями тощо. Слід розкрити різні аспекти політичного лідерства особливо на рівні нації, держави.

Запитання для самоперевірки та самоконтролю

1. Яка природа політичного лідерства?

2. Чим відрізняється лідерство від керівництва?

3. Назвіть основні якості політичного лідера.

4. На чому ґрунтується авторитет політичного лідера?

5. Поясніть значення типології політичного лідерства за М. Вебером.

6. Яку роль відіграє політичний імідж у діяльності лідера?

7. Яке значення для суспільства має діяльність політичного лідера?

8. Охарактеризуйте процес формування політичного лідера.

9. У чому полягають особливості здійснення політичного лідерства в Україні?

Література:

1. Абашкина К, Косолапова Ю. О теориях лидерства в современной политической психологии // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – № 4.

2. Алифанов С. Основные направления анализа лидеров // Вопросы психологии. – 1991. – № 3.

3. Ашин Г.К. Формы рекрутирования политических элит // Общественные науки и современность. – 1998. – № 3.

4. Ашин Г.К. Элитизм и демократия // Общественные науки и современность. – 1996. – № 5.

5. Ашин Г.К. Политическое лидерство: оптимальный стиль // Общественные науки и современность. – 1993. – № 2.

6. Бебик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах та утриматись на політичному Олімпі. – К., 1993.

7. Головатий М.Ф. Професія – політик. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 18-28.

8. Дубов И., Пантелеев С. Восприятие личности политического лидера // Психологический журнал. – 1992. – № 6.

9. Журавський В.С. та ін. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. – К., 1999.

10. Литвин В.М. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. – К., 1994.

11. Минк К., Шурек Ж.Ш. Стратегия адаптации бывших коммунистических элит // Политическая мысль. – 1994. – № 4.

12. Макеев С., Маначинский А., Лисицын Э. Есть ли в Украине военная элита // Политическая мысль. – 1995. – № 1 (5).

13. Політична еліта: Формальна? Справжня // Віче. – 1997. – № 6.

14. Політичний процес і політична еліта // Політична думка. – 1993. – № 1.

15. Політологія: Наука про політику / За заг. ред. проф. В.Г. Кремень, проф. М.І. Горлача. – Київ-Харків, 2001. – С.275-290.

16. Політологія посткомунізму. – К, 1995.

17. Сенченко М. Національна еліта в умовах глобалізації // Персонал. –2003. – № 10. – С. 42-46.

18. Україна: лідерство, еліта, влада // Політична думка. – 1994. – № 1.

19. Україна у XXI столітті: виклики для політичної еліти // Дзеркало тижня. – 2003. – 15 листопада. – С. 8-15.

20. Шмиттер Ф. Неокорпоративизм // Полис. – 1997. – № 2.

21. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 430-476.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: