Характеристика основні функції політології

Сутність політології проявляється у її функціях. Розглянемо головні з них.

Теоретико-пізнавальна функція - що означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Завдяки цій функції політологія знаходить об’єктивні тенденції соціально-політичного та економічного розвитку суспільства та дає оцінки політичним ситуаціям. Результатом теоретичної функції є політична теорія - цілісне, достатньо вірогідне та систематизоване знання про зв’язки та закономірності явищ та процесів політичної сфери суспільства. Теоретичне знання - найбільш удосконалена форма наукового обгрунтування практичної політичної діяльності.
— методологічна — розробка методів пізнання й перетворення дійсності (світу політичного);
— світоглядна — як сукупність узагальнених уявлень про політичну дійсність, переконань та ідеалів специфіка світоглядної функції політології полягає в тому, щоб синтезувати теоретичні знання і практичний досвід людей у певні методологічні постанови, виробляти загальні принципи й норми поведінки, орієнтувати в навколишньому політичному середовищі;
— соціалізації— включення в політичне життя нових поколінь, різних соціальних верств та груп;
— програмно-ідеологічна — розробка програм та стратегії суспільного розвитку;
— інноваційна — конструювання нових політичних технологій;
— прогностична — Полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Це необхідно для вироблення механізму раціональної організації політичних процесів, урахування ресурсів політичної влади, особливо таких її компонентів і форм, як авторитет, контроль, вплив, примус тощо. У нинішніх умовах зростає роль прогнозування політичної поведінки соціальних суб'єктів у різних регіонах країни, наслідків здійснюваних політичних акцій. Процес прогнозування спирається на пізнання об'єктивних законів суспільно-політичного розвитку, політичних інтересів, потреб, стимулів. При цьому беруться до уваги співвідношення політичних сил у суспільстві, їх взаємодія, стан політичної свідомості й культури, національні традиції.
— інструментальна — розв'язування суспільних проблем;
— аксеологічна — оцінка політичного устрою, інститутів, поведінки, подій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: