Основні концепції природи і сутності влади

Існують різні концепції влади: марксистська, біхевіористська,
реляціоністська, системна, телеологічна, структурно-функціональна,
психологічна та ін.Марксистська концепція влади виходить з того, що природа відносин пов'язується з виявленням соціально-політичної
ролі власності, поділом суспільства на антагоністичні класи з
протилежними інтересами. Марксистська теорія вирішального значення
в реалізації політичної влади надає народним масам, класам та
соціальним групам. Характерною ознакою цієї доктрини є те, що
держава розглядається як головний чинник політичної влади, а форми
правління — як специфічний спосіб забезпечення класового
панування.Біхевіористська концепція влади. Англійське слово behavor у
перекладі означає «поведінку». Цей термін у політології вперше
було застосовано американськими вченими для наукового аналізу
емпірично достовірних фактів політичної поведінки індивідів. При
цьому поведінці людей надавали суто політичного характеру. У реляціоністських концепціях влади (реляція — донесення)
остання постає як можливість і здатність одних індивідів управляти
процесом прийняття рішень на локальному чи національному рівні,
без огляду на активний чи пасивний опір інших індивідів чи
соціальних груп.
Системна концепція влади. Основним поняттям системної
концепції влади є розгляд політичної системи на макро- (як атрибут
макросоціальних систем), мезо- (на рівні конкретних систем —
сім'ї, організації), мікрорівні (влада як взаємодія індивідів у
рамках специфічної соціальної системи).
Телеологічна концепція влади розглядає останню як результат
здійснення певних цілей та одержання раніше запланованих
результатів.
Структурно-функціональна концепція. Згідно з цією доктриною
влада є виявом ієрархічної побудови суспільства та особливим видом
відносин між підлеглими й керівн

Влада є складним за сутністю й багатоманітним за формами вияву явищем суспільного життя. Існує багато різних концепцій і визначень цього поняття. За вихідне й найпростіше можна взяти визначення влади як вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи, організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі. Уже з такого елементарного визначення видно, що влада є відношенням, отже, передбачає наявність двох сторін. Будь-яке відношення є взаємодією його сторін. Основною особливістю владного відношення є переважний, визначальний вплив однієї його сторони на іншу. Тому сторону з переважним впливом доцільно називати суб'єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає, — об'єктом владного відношення. Суб'єктами влади можуть бути індивіди, соціальні групи, організації тощо. Очевидно, що влада не є властивістю не тільки об'єкта, а й суб'єкта. Вона виступає саме як відношення між ними і не існує як без суб'єкта, так і без об'єкта.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: