Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Методологічні проблеми вивчення курсу ПОЛІТОЛОГІЯ




Політологія

Панишко Галина Тарасівна

Література:

· Ярош – Загальна Теорія Політики.

· Гелей Степан – Політологія.

· Киричук – Політологія

· Семке – політологія

· Кирилюк – політологія, навчально-методичний курс. Модульна система оцінювання. Видавництво КНУ.

· Рудич Михайло - політологія

· Слющинський – історія суспільно політичної думки

· Рогач – історія політико-правових вчень

Методологічні проблеми вивчення курсу ПОЛІТОЛОГІЯ

1. Поняття політика, Політичне;

Політологія - суспільно значуща дисципліна, поділяється на прикладну і теоретичну.

Вона посідає одне із ключових місць у суспільствознавстві.

Політика це сфера відносин між індивідами, які використовують інститут публічної влади.

Політика – це обмежене застосування влади, яке пропонується народом і дається будь якому суб’єкту на право завоювання цієї влади, розпорядження цієї влади, та реалізація цієї влади у відповідних умовах.

Вивчення політики – це вивчення природи джерел і техніки застосування соціальної влади у рамках, що дозволені. Політика вимагає відповідної політичної культури, що формує політичну поведінку незалежно від віку та професії. Кожна особа, вступаючи у сферу політики, вступає у взаємовідносинами з іншими людьми, організаціями та іншими соціальними групами. Найперше, політична діяльність торкається взаємозв’язку індивіда особи з державою. Отже, держава та її складові є досить важливим у проблематиці вивчення політичної науки. Протягом усієї історії людства, політика і на сам перед держава, дуже впливали на долі народів та країн, вони визначали все буденне життя народу. Тому теоретично, держава та політика є синонімами. Наше завдання при вивченні курсу полягає у тому, щоб проаналізувати процес виникнення політичної науки, предмет, методи, усвідомити природу політичних знань, а також функції політичної науки та визначити їх роль у суспільно-політичному процесі. Політична наука і сфера політичного мала безперервний процес розвитку. У І тис. до Н.Е. людство розвивалося у 3 цивілізація і відповідно політичних знаннях.

1- Китай, який дав Конфуція і Маодзи

2- Індія, яка дала Будду

3- Персія, яка дала Заратустра

Всі ці цивілізації пропонували божественне походження влади.

2- Антична греція та рим – де існувала міфологічна концепція походження влади і правителя. Платон і Арістотель. Платон називав політику царським мистецтвом через міфологічне. Арістотель називав політику мистецтвом і пов’язував її із практикою політичного життя. В античній греції існувало 154-158 міст. Платон і арістотель вважало політику найбільшим благом для людини, а людина мала право визначати оптимальний державний лад. Значить Греція була країною демократичних перетворень. Філософ Арістотель вважав, що політичне правління може бути прекрасне і справедливе і його можна розумно досягнути лише у добре влаштованій державі. Вважали, що політика займає найкраще місце серед усіх шляхетних наук, бо вона має благородну мету вихвати громадян з високими моральними рисами і зробити їх гідними людьми. Арістотель диференціював політику. Він її поєднував з філософією, етикою і правом. У 16 ст. Ніколо Макіавелі звільнив політику від філософсько-етичних догматів і поставив у центрі дослідження політики проблему держави. Далі він запропонував досліджувати проблему державної влади і розв’язувати практичні та реальні завдання. Макіавеллі характеризував політику, як науку, яка пояснює минуле, керує сучасним і прогнозує майбутнє. Сучасного вигляду політологія отримала у другій пол. 19 ст. у зв’язку поширення різних емпіричних та біхевіориським методів дослідження. У 1857 р. у колумбійському університеті Френсіс Лібер засновує кафедру «історія та політична наука». Так у 1903 було засновано американську асоціацію політичних наук. Яка об’єднує 16 тисяч членів. Концепція американської політичної школи полягає у тому, що політична наука, як галузь знань, походить із соціології. Європейська політична школа пропонує концепцію дисциплінарних напрямків філософії. Зокрема це стосується Німеччини. Французька школа також пропонує концепцію розвитку теорії держави і права. До відомих відносять: макс Енельс, Ленін, Білінський, Лєханов, т шевченко, Л. Українка, Драгоманов, Бентлі.

2. Предмет політологія;

Предмет політологіє є тенденційне явище. До визначення поняття і предмету політологія. В політичній науці існує 3 загальних підходи.

· Полягає у тому, що політологія розглядається як одна з наук про політику на рівні з політичною філософією, політичною соціологією і політичною психологією. Політична пропонує поведінковий аспект.

· У ототожнює політологію та соціологією як найбільш подільні дисципліни. Тобто ті що мають загальні уявлення про політику.

· Визначає політологія як інтеграційну галузь знань.

Отже предметом політології є феномен політичної влади, закономірності функціонування цієї влади та використання політичної влади у суспільстві. Сучасні політологи вважають, що межі політології постійно змінюються зміною і збільшення проблематики політичного дослідження. До категорій політичної науки відносять:

· Політика

· Політична влада

· Політичні відносини

· Політична система суспільств, Політичний інститут, Держава, Політична партія, Політична ідеологія, Політична культура, Політична свідомість, Суспільний рух

· Політична діяльність, політичне рішення, політичний процес, реформа, революція, політичний конфлікт, політична роль та політична участь. Крім того у політологію застосовують математику, право та ін. отже політологія тісно пов’язана з природнично-математичними, суспільно-гуманітарними науками.

Функції політології:

· Теоретико-пізнавальна. Означає вивчення, пояснення, систематизацію, аналіз, узагальнення та оцінку політичних явищ.

· Методологічна. Охоплює способи, методи, принципи дослідження політичної сфери і практичної реалізації добутих знань

· Аналітична. Полягає у накопиченні систематизації фактів та явищ політичного життя.

· Прогностична. Полягає у передбачення шляхів розвитку політичних процесів різних варіантів політичної поведінки.

· Політичної соціалізації. Забезпечує включення людини у сферу політики і дозволяє формувати певний тип політичної культури.

· Світоглядна. Затверджує цінності і ідеали сформованої цивілізованої політичної системи та ін.

Методи дослідження:

· Соціологічний. Визнає соціальну зумовленість політичних явищ, в тому числі вплив на систему економічних відносин, соціальні структури,. Ідеології та культури.

· Системний. Він визначає найбільшу пізнавальну цінність політичного механізму. Дозволяє всебічно аналізувати зв’язки між окремими елементами цілого.

· Культурологічний. Орієнтує на виявлення залежності політичних процесів від політичної культури.

· Нормативно-ціннісний. З’ясовує значення політичних процесів для суспільства та особистості.

· Функціональний. Потребує вивчення залежності між політичними, соціальними та культурними явищами. Дає можливість виявити ступінь політичної активності населення.

· Біхевіористський. Дозволяє виявити ступінь поведінкової активності та психологічні мотиви суб’єкті політичного процесу.

· Інституційний. Орієнтований на вивчення політичних інститутів суспільства до поч. 20 ст був пануючим у політ науці.

· Порівняльний. Орієнтований на зіставлення одно типових політичних явищ.

· Антропологічний. Виявляє родові якості людини, як розумної істоти і застосування людиною правових норм у державі.

· Історичний. Потребує вивченні політичних явищ у їх послідовному часовому вимірі. Перелічимо історичний процес і участь у часовому вимірі.

Виникнення та розвиток політичної науки;

 

 

Методи дослідження політичної науки, функції політології;






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных