ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.Політична ідеологія - це система ідей, поглядів на політичне життя, які виражають інтереси, світогляд певних групових суб’єктів. Термін "ідеологія" (від грецьк. idea — поняття і logos — наука, значення) запровадив французький дослідник А. Дестют де Трасі (1754-1836), який розумів під нею вчення про ідеї або систему ідеологічних уявлень про світ. В сучасному розумінні можна стверджувати, що політичні ідеології становлять світосприймальну основу політики, оскільки постають у формі раціонально-ціннісної мотивації політичної поведінки. Культурологічне тлумачення ідеології використовували у своїх працях М. Вебер, К. Мангейм, Е. Дюркгейм, які досліджували природу і зміст ідеології як сфери суб'єктивних цінностей, актуалізованих групою чи індивідом і таких, що є мотивами їхньої діяльності. Наприклад, М. Вебер особливе значення надавав відповідності політичних ідеалів релігійним нормам. Ці норми та цінності, на його думку, є своєрідним культурним кодом, що дає змогу зрозуміти специфіку політичних форм життя в конкретному суспільстві. Можемо стверджувати, що кожна нова ідеологія з'являлася як наслідок невідповідності між зростаючими потребами певних соціальних груп і існуючими цінностями й нормами, що регулювали в той час суспільні відносини. Напевно, якщо згадати, як змінювали одна одну найвпливовіші ідеології — лібералізм, соціалізм, комунізм, націонал-соціалізм, фашизм, що пропонували актуальні для конкретних суспільств у певних історичних умовах ідеологічні альтернативи. Роль ідеологій у суспільному житті визначається їх функціями: 1) орієнтаційною — спрямовує людську діяльність; 2) мобілізаційною — пропонуючи нові ідеали, мобілізує суспільство на їх реалізацію; 3) інтегративною — пов'язана з узгодженням інтересів на загальному рівні; 4) амортизаційною — сприяє послабленню соціального напруження; 5) соціально-представницькою — відбиває й захищає інтереси певних соціальних груп населення; 6) пропагандистською — створює позитивний імідж політичній лінії певної держави, нації, класу. На завершення наведемо форми прояву ідеології, що є ядром політичної свідомості: політичні теорії, концепції, ідеї, ідеали, принципи, гасла, погляди. Вони можуть реалізовуватися на таких рівнях: • теоретико-концептуальному, що розкриває основні положення ідеології; • програмно-політичному, який впроваджується на рівні програм, маніфестів, гасел; • актуалізованому, що визначається ступенем засвоєння базових засад ідеології громадянами. Останнє, зрозуміло, і визначає популярність певної ідеології. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|