ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Концепції Гіларі ДженкінсонаРеферат з дисципліни «Керування документаційними процесами» на тему «Концепції керування документаційними процесами в світі»
Виконавець Студент(ка) IV курсу ДМ 52 Л групи Лук’янчук Людмили Василівни (ПІБ) Перевірив викл. Корнєєва Галина Вікторівна (ПІБ) ЛЬВІВ 2016 План 1. Концепції Теодора Шелленберга 2. Концепції Гіларі Дженкінсона
1. Концепції Теодора Шелленберга
Концепції Гіларі Дженкінсона Розроблення критеріїв оцінки документів та їх відбору на архівне зберігання або знищення в західноєвропейському архівознавстві на початку ХХ ст. концентрує цінний науковий і методич- ний потенціал осмислення вченими-істориками, архівознавцями, архівістами-практиками нако- пичених емпіричних знань про архівний доку- мент, основоположних принципів формування, організації і забезпечення збереженості докумен- тів та їх комплексів у межах архіву. Виразним прикладом цього слугує праця фундатора ан- глійського архівознавства Х. Дженкінсона* «Підручник для архівної адміністрації, включа- ючи проблему архівів війни і утворення архівів» («A Manual of Archive Administration including the problems of war archives and archive making», далі – Підручник), опублікована 1922 р. у серії «Економічна та соціальна історія світової війни». У статті на основі опрацювання науково- го доробку Х. Дженкінсона і публікацій за- рубіжних дослідників його творчості Т. Кука (Terry Cook)2, Р. Тшана (Reto Tschan)3, О. Холмса (Oliver W. Holmes)4 ми розглянемо сформульова- ні вченим наукові й методичні засади основних архівних процесів, його підходи до оцінки до- кументів та їх відбору на архівне зберігання чи знищення. Приступаючи до роботи над Підручником, Х. Дженкінсон спочатку мав задум з урахуван- ням власного досвіду архівної роботи та викла- дацької діяльності підготувати звід правил, орієнтований на впорядкування воєнних архівів, що залишилися після Першої світової війни. Однак усвідомлення викликів, які постали перед архівною наукою та архівною справою у після- воєнний період, різноманітних небезпек, що реально загрожували збереженню архівних джерел (пересвідчитись у цьому довелося не тільки під час подій Першої світової війни, а й після її закінчення), спонукали його суттєво розширити тематичний діапазон праці та висловити влас- ний концептуальний підхід до розуміння нагаль- них проблем архівістики й шляхів їх вирішення. Головні завдання праці вбачалися вченим у ви- значенні природи та специфічних особливостей архівних документів, критеріїв їхньої цінності, засадничих принципів організації, а також забез- печення їх збереженості в межах архівної установи, окресленні складу вимог до професійної компетентності архівістів. Розгляду цих питань підпорядкована струк- тура Підручника, що складається з передмови і п’яти частин: «Вступ», «Походження й розвиток архівів і правила архівознавства», «Сучасні архі- ви», «Організація архівів», «Воєнні архіви» і додатків. У першій його частині автор підкреслив значущість архівних джерел для дослідницької праці в царині історії. Адже відбулося, на його думку, зміщення фокусу історіописання від студіювання постатей героїчних особистостей, історичних подій та політичної історії до вивчення історії держави, права, економічної, соціальної історій, зрештою історії установ. Імовірно, що з часом ця диференціація історичної науки мати- ме тенденцію до поглиблення. Причини таких змін, на його переконання, кореняться в істотно- му збільшенні історичних знань, стимулюють- ся великою зацікавленістю істориків архівними джерелами та доступністю архівів для науково- дослідної роботи. Нині жодну серйозну працю в галузі історичної науки, підкреслив архівіст, не можна підготувати без ґрунтовного опрацювання архівних документів, їх цитування або посилання на них. Відтак високі стандарти архівної професії мають стати запорукою збереження і збагачення документальних зібрань вже діючих історичних і майбутніх архівів, суттєвого вдосконалення ар- хівних процесів і технологій. Х. Дженкінсон під- креслив, що є прихильником встановлення для архівної спільноти єдиних уніфікованих правил діяльності архівів. Найактуальнішою проблемою тогочасної архівної науки та архівної практи- ки вчений вважав розроблення інструментарію оцінки та відбору документів на архівне збері- гання, максимально наближеного до розуміння сутнісних ознак і властивостей архівного документа, його поліфункціональності. Тож цілком логічно, що виклад своїх напрацювань Х. Дженкінсон розпочав із пошуків формулювання сутності поняття «архівний ма теріал», яке у річищі англійської архівної тра- диції позначали двома термінами – «Records» і «Archives». На його думку, перший термін є надто технічним і вузьким у своєму значенні, а другий, з огляду на вживання багатьма мовами, є більш прийнятним, утім, залишається недостат- ньо унормованим, йому виразно бракує чіткого відокремлення та розкриття специфічних ознак у сенсі базового поняття архівної науки та архівної справи. Автор цілковито мав рацію, коли стверджував, що пошук адекватного тлумачення обраного для аналізу поняття пов’язаний з постійним ризиком допуститися помилок, потонути в смислових компонентах, різних відтінках позначень, озвучених в європейській архівістиці. Проте цін- ною з боку вченого була вже сама постановка цієї проблеми та окреслення гіпотетичного шляху її вирішення.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|