Вибір технології програмування для навчального процесу

Зміст

Вступ. 3

1. Вибір технології програмування для навчального процесу. 4

2. Можливості методичного забезпечення структурного програмування. 5

2.1 Принципи структурної алгоритмізації 5

2.2 Вибір підходу до викладання структурного програмування. 7

2.3 Базовий набір структур і побудова алгоритмів на їх основі 8

Задачі 11

Вступ

Рішення завдання на комп'ютері неможливо без створення алгоритму. Вміння виконувати завдання, розробляти стратегію її вирішення, висувати і доводити гіпотези досвідченим шляхом, прогнозувати результати своєї діяльності, аналізувати і знаходити раціональні способи вирішення завдання шляхом оптимізації, деталізації створеного алгоритму дозволяють судити про рівень розвитку алгоритмічного мислення школярів. Тому необхідно особливу увагу приділяти алгоритмическому мислення підростаючого покоління.

Оскільки алгоритмічне мислення протягом життя розвивається під впливом зовнішніх чинників, то в процесі додаткового впливу можливо підвищення рівня його розвитку. Необхідність пошуку нових ефективних засобів розвитку алгоритмічного мислення у школярів зумовлена ​​його значущістю для подальшої самореалізації особистості в інформаційному суспільстві.
У методичній літературі з інформатики відзначені різні способи формування алгоритмічного мислення школярів: проведення систематичного і цілеспрямованого застосування ідей структурного підходу, підвищення рівня мотивованості завдань, постійна розумова робота.

Ефективним способом формування алгоритмічного мислення школярів старших класів у курсі «Основи алгоритмізації та програмування» є навчання побудові алгоритмів та їх використання при вирішенні великого класу задач.

Вибір технології програмування для навчального процесу

Вибираючи стратегію викладання інформатики в школі, необхідно враховувати, що завдання загальноосвітнього курсу - це у великій мірі вироблення певного стилю мислення, формування найбільш загальних навичок, умінь та уявлень, ніж освоєння тих чи інших конкретних мов і технічних засобів програмування.

У той же час такий курс повинен служити базою для подальшого професійного вивчення програмування у вищій школі або старших класах середньої школи (в рамках професійного навчання).

В даний час існують три найбільш поширених підходу до викладання програмування [10]:

1) викладання програмування як теоретичної дисципліни взагалі, без освоєння конкретних мов і систем;

2) викладання на основі спеціально розробленої мови, орієнтованого на навчання основним навичкам програмування;

3) вивчення одного або декількох мов програмування, широко використовуються при вирішенні наукових і господарських завдань.

Перший підхід видається найбільш логічним. Однак його практична реалізація наштовхується на серйозні труднощі, так як з відмовою від мови програмування не тільки втрачається можливість використовувати відповідний інструментарій, а й часто стає важко обгрунтувати необхідність його використання.

Другий підхід часто використовується при викладанні основ програмування в молодших класах середньої школи. Розроблені та спеціалізовані мови для цих цілей. У їх числі можна назвати Школяр, Рапіра (СРСР), SMR (Великобританія), LOGO (США). Вони гранично спрощені і розраховані на можливості молодшого школяра в області програмування. Такий підхід гарний при поглибленому вивченні інформатики в спеціалізованих класах при початковому етапі навчання.

Супротивники третього підходу стверджують, що він непридатний перш за все тому, що жоден з існуючих стандартних мов не відображає в досить чистому вигляді сучаснийконцептуальний запас програмування. Таке становище, взагалі кажучи, природно, так як всі ці мови розроблялися зі своїми цілями і кожен з них орієнтований на певну, більш-менш вузьку сферу застосування. Крім того, більшість реалізацій стандартних мов додано великою кількістю технічних деталей і складні у вивченні.

Найбільш прийнятним для загальноосвітньої школи є поєднання першого і третього підходів - навчання теоретичним основам програмування на базі стандартної мови. При цьому не обов'язково вдаватися в глибини мови. Учні, яких він зацікавить, можуть зробити це і самі. Найбільшу увагу слід приділити переходу від алгоритмічних структур до їх програмної реалізації на мові програмування.

У кожної мови є свої прихильники і противники, і кінцевий вибір визначається наявністю апаратних засобів і особистими нахилами викладача. Варто відзначити, що Паскаль спочатку створювався як навчальний мову, але з часом набув широкого поширення в якості стандартної мови.

З існуючих технологій програмування найбільш популярною і широко використовуваною є технологія структурного програмування "зверху - вниз". Її перевагою є те, що вона дозволяє сформувати в учнів алгоритмічний стиль мислення, необхідний при вивченні практично всього курсу інформатики. Отже, вибираючи мову програмування для шкільного курсу, потрібно орієнтуватися на один із структурних мов.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: