ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Базовий набір структур і побудова алгоритмів на їх основіТеорія структурного програмування доводить, що алгоритм будь-якого ступеня складності можна побудувати за допомогою основного базового набору структур: 1) послідовна (лінійна) структура; 2) гілкуюються; 3) циклічна структура. Найбільш простими для розуміння і використання є лінійні структури. Лінійним називається алгоритм (фрагмент алгоритму), в якому окремі приписи виконуються в природному порядку (в порядку запису) незалежно від значень вихідних даних і проміжних результатів [3, c. 9]. Алгоритм може бути реалізований в ЕОМ, якщо він містить тільки елементарні приписи. Такими елементарними, тобто не вимагають деталізації, можна вважати такі інструкції чи операції: 1) початок, кінець; 2) список даних; 3) введення, висновок; 4) обчислювальні операції, що реалізуються оператором присвоєння. Не всякий алгоритм можна описати лише лінійними структурами. Часто для подальшої деталізації використовуються розгалужені структури, тобто такі, в яких у залежності від вихідних даних або проміжних результатів алгоритм реалізується по одному з декількох, заздалегідь обумовлених. Такі напрями часто називаються гілками. Кожна гілка може бути будь-якого ступеня складності, а може взагалі не містити приписів, тобто бути виродженою. Вибір тієї чи іншої гілки здійснюється в залежності від результату перевірки умови з конкретними даними. У кожному випадку алгоритм реалізується тільки за однієї гілки, а виконання інших виключається. Реалізація на ЕОМ лінійних і розгалужених програм не дає великого виграшу в часі в порівнянні, наприклад, з використанням простого калькулятора. Ця перевага обчислювальної машини стає очевидним лише при вирішенні тих завдань, де виникає необхідність багаторазового повторення одних і тих самих фрагментів алгоритмів [2]. У циклічних алгоритмах виконання деяких операторів (груп операторів) здійснюється багаторазово з одними і тими ж або модифікованими даними. Циклічні алгоритми часто називають циклами. Залежно від способу організації числа повторень розрізняють три типи циклів: 1) цикл з заданим умовою продовження роботи (цикл-поки що); 2) цикл із заданим умовою закінчення роботи (цикл-до); 3) цикл із заданим умовою повторень роботи (цикл з параметром). Тіло циклу з заданим умовою продовження роботи може включати в себе групу операторів будь-якого ступеня складності. При виконанні умови продовження роботи виконується тілоциклу, якщо ж умова не виконується, то робота циклічної структури закінчується і починається виконання наступної структури. Структура цикл-поки передбачає варіант, коли тіло циклу не виконується жодного разу. Таке можливо, якщо умова, що стоїть на початку циклу, відразу ж не виконується. Коли на практиці виникає необхідність використовувати структуру, в якої тіло циклу виконується хоча б один раз, то в цьому випадку застосовується структура циклу-до. За допомогою такої структури зазвичай складають алгоритми ітераційних обчислювальних процесів, тобто таких, в яких для визначення подальшого значення змінної використовується її попереднє значення. Вихід з конструкції цикл-до здійснюється після досягнення параметром необхідного значення. Розглянуті типи циклічних структур мають один недолік: при помилковому завданні вихідних даних може відбутися зациклення, тобто виникає ситуація, коли відбувається нескінченне повторення тіла циклу. У практичних інженерних задачах зазвичай відомі початкові значення змінних величин, закон зміни і кінцеве число повторень. Змінна, зміна якої організується в ході реалізації циклу, називається параметром циклу або керуючої змінної. Алгоритм роботи циклу із заданим числом повторень є з'єднання лінійної структури (початок циклу), структури цикл-поки (умова в ньому замінено на протилежне) і знову лінійної (послідовної) структури в тілі циклу. Таким чином, за допомогою базового набору структур можна побудувати алгоритм будь-якого ступеня складності. Освоївши принципи та засоби структурної алгоритмізації, яких навчають, повинні вміти реалізувати їх на конкретній мові програмування. Отже, основною концепцією у вивченні ними будь-якої мови програмування буде методика перекладу основних базових структур в конструкції цієї мови.
Задачі 1. Dim b As Integer a = a + 1 b = b + 1 Print a Print b End Sub Приклад: Підрахуємо суму цифр тризначного числа. Private Sub Command1_Click() Dim a As Integer a = Val(Text1.Text) a1 = a \ 100 Print " перше число="; a1 a2 = (a - a1 * 100) \ 10 Print "друге число= "; a2 a3 = a Mod 10 Print "третє число = "; a3 s = a1 + a2 + a3 Print "сума = "; s End Sub
2. Private Sub Command1_Click() a = Val(Text1.Text) b = Val(Text2.Text) c = Val(Text3.Text) Text1.Text = "" Text2.Text = "" Text3.Text = "" Max = a If b > Max Then Max = b If c > Max Then Max = c Print Max Min = a If b < Min Then Min = b If c < Min Then Min = c If a < Max And a > Min Then Print a If b < Max And b > Min Then Print b If c < Max And c > Min Then Print c Print Min End Sub
3.Private Sub Command1_Click() a = 6 If a = 7 Then Print "visual" Else Print "basic" End If End Sub Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|