Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Умови надання статусу біженця в Україні




НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБ УКРАЇНИ ІМЕНІ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Реферат

на тему: «Поняття, умови надання та ненадання правового статусу біженця та іншого захисту в Україні»

 

Перевірив:

 

Виконавець: студент

3 курсу 334 НГ.

Русінко І.І.

 

 

 

 

Хмельницький

2016 р.


Зміст

Вступ…………………………………………………………………..………….3

1. Умови надання статусу біженця в Україні……………………………….…4

2. Умови ненадання статусу біженця та іншого захисту в Україні……….….9

Висновок……………………………………………………………………...….18

Список використаних джерел……………………………………………..……20

Вступ

Статус біженця є формальним підтвердженням прав людини міжнародний захист чи притулок. Формальне встановлення статусу біженця тягне у себе правові наслідки, які у тому, що становище певного обличчя чи групи задовольняє відповідним правовим критеріям. Обличчя визнається біженцем, щойно її становище починає відповідати визначенню.

Тому встановлення статусу біженця робить людини біженцем, а лише оголошує її такою. Проблеми творяться у разі, якщо держави ухиляються встановлення статусу біженця чи держави

Захист біженців передбачає не лише згоду держави прийняти іноземного громадянина у своїй території Франції і не висилати їх у країну, де йому загрожує переслідування. Як і будь-який формальний статус, статус особи, шукає притулку чи біженця породжує суму правий і обов'язків, сукупність яких характеризує юридичне положення особи у державі, і навіть характер відносин між людиною й державою. Зазвичай, правову зв'язок індивіда із державою визначає інститут громадянства. Саме наявність громадянства гарантує людині захист з боку держави, і навіть користування сумою прав, наданих даним державою.

Специфіка правового становища біженця залежить від того, що його громадянства не гарантує йому найважливіші правничий та свободи людини, що причиною втечі й пошуку захисту в іншої іноземної держави. Через війну,страна-убежище з гуманітарних міркувань надає іноземному громадянинові правничий та обов'язки замість країни його громадянства. Вочевидь, що ця ситуація виходить поза межі дії національного законодавства і регулюється нормами міжнародного права, заснованих на виключно визнання низки загальнолюдських права і свободи. Разом про те, правове становище біженців й чинним національним законодавством щодо інших іноземних громадян, перебувають у даному державі, і своїх громадян цієї країни.

Умови надання статусу біженця в Україні

Конституційно-правовий статус біженців визначається Конституцією України (ст. 26), Законом України "Про біженців" від 21 червня 2001 року, Конвенцією ООН про статус біженців 1951 року та іншими нормативно-правовими актами.

Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Країна громадянської належності - країна, громадянином (підданим) якої особа є. За умови, коли особа має понад одне громадянство, вона не вважається такою, що не має захисту країни своєї громадянської належності, якщо без будь-якої поважної причини, що випливає з обґрунтованих побоювань, вона не скористалася захистом однієї з країн, громадянином (підданим) якої вона є.

Умови набуття статусу біженця визначені Законом України "Про біженців".

1. Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули Державний кордон України, повинні без зволікань звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Державної прикордонної служби України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Державної прикордонної служби України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання Державного кордону України. Якщо у таких осіб відсутні документи, які посвідчують особу, або такі документи є підробленими чи фальшивими, вони мають повідомити про цю обставину у заяві про надання статусу біженця, а також викласти причини зазначених ситуацій. Зазначені особи повинні бути направлені посадовими особами Державної прикордонної служби України до органу міграційної служби.

2. Якщо Державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена з сім'єю, і заявляє про намір набути статус біженця або про це повідомили інші особи, які не є законними представниками неповнолітньої особи, посадові особи Державної прикордонної служби України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної служби та орган опіки і піклування. Орган міграційної служби разом з органом опіки і піклування зобов'язані вжити заходів для тимчасового влаштування такої дитини у відповідний дитячий заклад або сім'ю.

3. Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули Державний кордон України і перебувають на території України, звільняються від відповідальності за зазначені дії у разі, якщо вони без зволікань звернулися до відповідних органів із заявою про надання їм статусу біженця.

Оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця проводиться:

1. на підставі заяви:

* іноземця чи особи без громадянства або її законного представника, поданої до органу міграційної служби в АРК, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування заявника;

* особи, якій виповнилося 18 років і яка особисто подає заяву та заповнює анкету, де викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили її залишити країну походження. Відомості про дітей, які не досягли 18 років, наводяться в анкеті одного із законних представників неповнолітньої особи;

* опікуна недієздатної особи, про що орган міграційної служби робить на заяві відповідний запис;

* іншої особи на прохання заявника, якщо той не може особисто скласти заяву через неписьменність або через фізичні вади, про що орган міграційної служби робить на заяві відповідний запис;

2. на підставі документів, які посвідчують особу заявника, а також документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для набуття ним статусу біженця. Якщо у заявника відсутні документи, які посвідчують його особу, його прізвище, ім'я, по батькові та інші дані про нього попередньо, до встановлення особи, записуються за його вказівкою, про що зазначається в реєстраційному листку на особу та робиться відповідний запис на заяві.

До заяви додаються також по чотири фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви. Відомості, що подаються заявником, є конфіденційною інформацією.

Орган міграційної служби, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про надання їй статусу біженця згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про біженців", видає заявникові відповідну довідку. Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви орган міграційної служби проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в анкеті, та інші документи, вимагає додаткові відомості і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання або про відмову надання статусу біженця. Під час співбесіди у разі необхідності заявник забезпечується адвокатом. Співбесіда з дитиною, розлученою з батьками, проводиться в присутності її законного представника, психолога або педагогічного працівника, адвоката.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає інформацію про прийняте рішення до відповідного органу внутрішніх справ та до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а також видає заявникові або його законному представникові письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

Розгляд заяви про надання статусу біженця здійснюється органами міграційної служби в АРК, областях, містах Києві та Севастополі протягом двох місяців з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця. У разі потреби строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби, але не більш ніж до трьох місяців.

Після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, орган міграційної служби готує письмовий висновок щодо надання або відмови у наданні статусу біженця.

Особова справа заявника разом з письмовим висновком органу міграційної служби, який розглядав заяву, надсилається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції для прийняття остаточного рішення, яке приймається протягом місяця з дня отримання особової справи заявника. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більш ніж до трьох місяців. Статус біженця в Україні надається на період дії небезпечних обставин для заявника.

Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою заявника надсилається до органу міграційної служби, який розглядав заяву. Орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня отримання рішення про надання статусу біженця видає кожній особі, яка досягла 16 років, посвідчення біженця встановленого зразка. Особа, якій надано статус біженця в Україні і яка досягла 16 років, має право отримати проїзний документ для виїзду за кордон. Дитині, розлученій з сім'єю, якій надано статус біженця, посвідчення біженця видається до досягнення 16 років.

Відомості про членів сім'ї біженця, які не досягли 16 років, заносяться до посвідчення біженця одного з батьків, а у разі їх відсутності - діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників.

Посвідчення біженця видається строком на один рік. Під час перереєстрації біженця органом міграційної служби за місцем його проживання дія посвідчення продовжується.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Положення про посвідчення біженця" від 11 жовтня 2002 року посвідчення біженця виготовляються у формі книжечки, що містить 16 сторінок.

Посвідчення біженця - це паспортний документ, який посвідчує особу та підтверджує факт надання їй в Україні статусу біженця і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених Законом України "Про біженців".

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных