Природа світла. Оптична рефрактомерія.

Світло – це електромагнітні хвилі, які мають і хвильові і корпускулярні властивості. Розділ фізики, який вивчає світлові явища називається оптикою. Джерелами електромагнітних хвиль оптичного діапазону є збуджені атоми, молекули іони. Світлові хвилі мають подвійну природу хвильову і корпускулярну. Явища у яких виявляється хвильова природа світла (інтерференція, дифракція, поляризація, дисперсія) є основою методів лабораторної діагностики, яку використовують у медичній практиці.

Світлові хвилі поширюютьсяя у вакуумі зі швидкістю 3*10⁸ м/с. оптичне випромінювання охоплює також ультрафіолетову та інфрачервону ділянки, тобто від1нм до 1 1мм.

Важливою фотометричною величиною є світловий потік- енергія, що випромінюється точковим джерелом світла, віднесена до часу випромінювання.

Одиницею світлового потоку є люмен (1Лм).

Взаємодія світла з речовиною має квантовий характер. На явищах поглинання і розсіння світла грунтуються методи колориметрії, нефелометрії і рефрактометрії.

Рефрактометрія — оптичний метод аналізу, заснований на вимірюванні показника заломлення (n) досліджуваної речовини за допомогою рефрактометра.

Рефрактометрію використовується для ідентифікації речовини; для кількісного визначення одно-, дво- та багатокомпонентних сумішей; для визначення якості розчинів речовин та термінів їх зберігання. Прилади, що використовують для визначення показника заломлення, називають рефрактометрами.

Рефрактометр складається з двох прямокутних призм зі скла з високим показником заломлення, які дотикаються гіпотенузними гранями, між якими розміщують шар досліджуваної речовини. Шкала рефрактометра проградуйована у значеннях показника заломлення. У свою чергу показник заломлення залежить від концентрації розчиненої речовини, а рефрактометр використовують саме для визначення цієї концентрації.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: