Правова природа міжнародного комерційного арбітражного

Рішення

1. Поняття міжнародного комерційного арбітражного рішення

2. Види арбітражних рішень

3. Оспорювання міжнародного комерційного арбітражного рішення

4. Визнання та виконання міжнародного комерційного арбітражного рішення

5. Забезпечуавльні заходи у арбітражі

Ситуація 1.

Відповідач звернувся до Шевченківського районного суду м Києва з клопотанням про скасування рішення МКАСу при ТПП України, посилаючись на те, що Арбітражний суд розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені за порушення строків оплати товару, не застосував Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», не обмежив розмір пені двома обліковим ставками Національного банку України, як це передбачено законом.

Чи може бути неправильне застосування норм матеріального права підставою для скасування арбітражного рішення.

Висловіть власну думку щодо можливості застосування цього закону до зовнішньоекономічних відносин.

Яке рішення повинен ухвалити компетентний суд щодо заявленого клопотання.

Чи може бути ухвала суду оскаржена в установленому порядку.

Ситуація 2.

Відповідно до домовленості між сторонами склад Арбітражного суду був сформований в кількості 3 –х арбітрів. Фактично спір було розглянуто двома арбітрами, із вказівкою на те, що третій арбітр «був сповіщений, але був відсутній». Компетентний суд скасував арбітражне рішення, ухваливши, що воно «було винесе­но арбітражем, у якому був відсутній один з його членів і склад якого більше не відповідав угоді сторін, з якого він черпав свою юрисдикцію».

Дайте відповідь, чи правильно вчинив компетентний суд, ска­сувавши арбітражне рішення. Обґрунтуйте свою відповідь.

Ситуація 3.

Позивач (російське підприємство) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про визнання і приведення у виконання рішення МКАСу при ТПП Російської Федерації про стягнення заборгованості.

Відповідач просив у дозволі на виконання відмовити, посилаючись на те, що Арбітражним судом при ТПП РФ не були з’ясовані фактичні обставини справи, не правильно визначена сума боргу і відповідач не зміг взяти участь в засіданні касаційної інстанції – у Вищому арбітражному суді Російської Федерації..

Яке рішення повинен ухвалити Дарницький районний суд м. Києва.

Ситуація 4.

Українське підприємство звернулося до МКАСу при ТПП РФ з позовом до російського підприємства про стягнення заборгованості за контрактом.

В арбітражному застереженні було зазначено, що спори, які виникають з цього контракту, будуть вирішуватися МКАСом при ТПП РФ трьома арбітрами відповідно до Регламенту МКАСу при ТПП РФ.

Після прийняття справи до провадження позивачу і відповідачу було запропоновано обрати арбітра зі своєї сторони. Оскільки відповідач арбітра зі своєї сторони не обрав, арбітра за відповідача було призначено постановою Президії МКАСу при ТПП РФ.

Відповідно Президією МКАСу при ТПП РФ було призначено Голову складу Арбітражного суду по справі.

Відповідач, отримавши цю постанову, висловив заперечення проти колегійного складу арбітрів, посилаючись на те, що після укладення контракту в наступному сторони уклали самостійний арбітражний договір, в якому передбачили, що спори, які можуть виникнути з цього контракту або в зв’язку із ним, підлягають вирішенню МКАСом при ТПП РФ одноособовим арбітром із застосуванням матеріального права РФ. В засіданні Арбітражного суду позивач підтвердив факт укладення арбітражного договору, але просив розглядати його як альтернативу арбітражній угоді, що містилася в контракті. Оскільки відповідач своєчасно тексту арбітражного договору не надіслав, в засідання Арбітражного суду не з’явився, справу було розглянуто в сформованому колегійному складі.

Оскільки боржник добровільно рішення арбітражу не виконав, українське підприємство звернулося до компетентного суду РФ із заявою про визнання і приведення у виконання рішення МКАСу при ТПП РФ.

Російське підприємство просило у виконанні арбітражного рішення відмовити, зазначивши підстави для відмови.

Які проблеми виникли в зв’язку із наявністю двох варіантів арбітражної угоди.

Які підстави мав право використати відповідач для оспорювання арбітражного рішення або для заперечення проти виконання арбітражного рішення.

Яке рішення має право прийняти компетентний державний суд по цій заяві.

Чи можна в цьому випадку застосувати норму ст.4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» «відмов від права на заперечення».

Ситуація 5.

У 1998 р. компанія «У» звернулась до фе­дерального суду в штаті Нью-Йорк із клопотанням про підтверд­ження арбітражного рішення, винесеного на його користь Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП Ук­раїни. Відповідач — американська компанія «К» — наполя­гала на відмові у задоволенні клопотання української компанії на тій підставі, що арбітражне рішення ще не стало остаточним згідно із законодавством України. Компанія «К» пред'явила до Київського міського суду клопотання про скасування арбітражного рішення з причин наявності процесуальних пору­шень, а коли в його задоволенні було відмовлено, звернулася зі скаргою до Верховного Суду України. Американсь­кий суд розглядав клопотання компанії «У» про вико­нання арбітражного рішення в той самий час, коли скарга ком­панії «К» очікувала розгляду Верховним Судом України.

Федеральний суддя відкинув доводи відповідача і підтвердив арбітражне рішення, вказавши на те, що принцип остаточності арбітражних рішень міцно встановлений в американському праві й у праві України і тому для вирішення питання про можливість виконання арбітражного рішення немає необхідності очікувати постанови Верховного Суду України по скарзі американської компанії.

Чи правильним було твердження федерального судді щодо принципу остаточності арбітражних рішень.

Розкрийте сутність даного принципу, посилаючись на законодавство Ук­раїни та міжнародне законодавство з цього питання.

Який суд є компетентним розглядати клопотання про скасування рішення МКАСу при ТПП України.

Ситуація 6.

Українська компанія «Д», отримавши рішення МКАСу при ТПП України проти американської фірми, звернулась до компетентного суду США з клопотанням про визнання і приведення у виконання арбітражного рішення. Відповідач просив американський суд відмовити в задоволенні клопотання про підтвердження арбітражного рішення, винесеного МКАСом при ТПП України, посилаючись на те, що рішення «суперечить публічному порядку і праву України». Зая­ва американської фірми щодо порушення публічного порядку та права була заснована на наступних дово­дах: недавні політичні зміни і потрясіння на Україні, неправиль­не застосування арбітром українського права у відношенні строків звернення з позовом, невказівка арбітром на мирову угоду сторін та його відмова розглянути докази, представлені відповідачем.

Американський суд відмовився взяти до уваги ці обставини, заявивши, що у виконанні іноземного арбітражного рішення мо­же бути відмовлено, якщо воно суперечить публічному порядку тієї держави, де виноситься прохання про його виконання. Крім того, по американському праву під публічним порядком ро­зуміються основні принципи моралі і справедливості, їх ук­раїнське арбітражне рішення ніяким чином не порушує.

Чи правильними були доводи відповідача щодо пору­шення публічного порядку та права.

Чи правильно відмовив аме­риканський суд відповідачу.

Що розуміється під терміном «пору­шення публічного порядку» за законодавством України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: