Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Методика проведення анкетування та тестування учнів, учнівського колективу




Анкетування (буквально з французької – розслідування) – один з технічних засобів конкретного соціологічного дослідження. Це письмове (іноді усне) опитування значної кількості людей за певною схемою – анкетою.

Метою анкетування є масовий збір матеріалу, визначення загального стану проблеми.

Анкетування передбачає подання респондентам (опитуваним) відкриті (довільна відповідь) і закриті (вибір одного з кількох тверджень) запитання, які носять, як правило, анонімний характер.

За змістом запитань анкети поділяються на 1) об'єктивні (вік, стать, освіта, заробітна плата респондента) і 2) суб'єктивні, які виявляють соціально-психологічні особливості опитуваного, його ставлення до умов життя, до інших людей, до самого себе і до певних подій.

Основні критерії побудови анкети: відповідність змісту анкети поставленій меті її проведення, логічна послідовність подання питань з теми; відповідність формулювання запитань рівню розвитку опитуваного; наявність можливих варіантів відповідей на «закриті» запитання; зацікавленість опитуваного. Фахівці також попереджають, що анкета не повинна містити питання, відповіді на які є соціально схваленими. Наприклад, «Чи слід допомагати батькам у хатніх справах», «Чи можеш ти зробити негідний вчинок» тощо.

Тести (від анг. test – випробування) – система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини.

Тестування є процедура, діяльність щодо порівняння окремих, досліджуваних якостей людини з певним еталоном.

Неодмінними для здійснення тестування є: 1) обов'язковий для всіх досліджуваних комплекс випробувальних завдань; 2) чітка стандартизація зовнішніх умов, у яких здійснюється тестування; 3) наявність більш-менш стандартної (фіксованої) системи оцінювання та інтерпретації одержуваних результатів; 4) використання під час оцінювання певних норм, якими є середні показники виконання даного тесту представницькою добіркою досліджуваних за певною віковою, статевою або професійною категорією.

Тестові оцінки мають не абсолютний, а відносний характер. Вони вказують лише місце, яке посідає досліджуваний щодо відповідної норми.

У зв'язку з різноманітністю окремих видів тестів їхня класифікація має складний і не зовсім чіткий характер. За природою оцінюваних психічних властивостей тести поділяються на три основні категорії: тести успішності, тести здібностей та особистісні тести. Всі види тестів використовуються сучасними класними керівниками. Стосовно використовуваних матеріалів, то тут розрізняють бланкові та апаратні тести. За кількістю досліджуваних, які одночасно беруть участь у тестуванні, тести поділяються на індивідуальні та групові. За формою, в якій подані запитання, бувають вербальні і невербальні тести. Щодо співвідношення форми завдань, запитань і форми, в якій даються відповіді, розрізняють тести множинного вибору, тести визначення правильності даного судження та проективні тести.

Таким чином анкетування дозволяє визначити стан проблеми (наприклад, ступінь усвідомленості необхідності вибору професії, ставлення до економічних проблем, потребу до організації дозвілля і т.д.), а тестування – виявити наявний рівень сформованості певних рис особистості, особистісних утворень (рівень розвитку пам’яті, рівень вихованості, сформованості екологічної культури тощо).

Класні керівники користуються у своїй роботі як готовими анкетами, розробленими методистами, передовими вчителями, так і розробляють власні. А що стосується тестових методик, то їх розробка покладається на наукові установи. У будь-якому разі під час проведення дослідження слід керуватися загальними вимогами, які були подані нами вище, а також певною методикою.

Методика проведення анкетування або тестування учнів, колективу:

1. Визначення мети проведення дослідження: створити загальне уявлення про учня, колектив; виявити основні перспективні лінії у вихованні; знайти «точки відліку» у плануванні виховних завдань з колективом; розв’язати певну педагогічну проблему; виявити труднощі у розвитку вихованців.

2. Виявлення критеріїв та показників досліджуваних якостей.

3. Вибір доцільних засобів – анкет, тестів, або створення власних анкет відповідно до мети та змісту досліджуваних якостей.

4. Забезпечення належної процедури проведення анкетування чи тестування.

5. Загальний аналіз або аналіз по кожному учню, що дозволить з’ясувати своєрідність розвитку учня та колективу.

6. Використання результатів дослідження у подальшій виховній роботі: як важливу «інформацію для розміркування» на виховній годині чи на батьківських зборах, як критерій для відбору матеріалів для виховних заходів, для координації виховних впливів інших суб’єктів виховного процесу.

Як приклад, наведемо деякі анкети.

Анкета для вивчення класного учнівського колективу

1. Віковий склад класу.

2. Пізнавальний рівень, загальний розвиток учнів.

3. Працездатність і успішність учнів.

4. Громадське обличчя класу.

5. Чи є угрупування в колективі за діловими інтересами або негативного характеру? Як учні ставляться один до одного? Як ставляться до класних справ?

6. Чи полюбляють учні разом проводити час у школі і поза нею?

7. Чи дружать хлопці з дівчатами? Чи захищають хлопці дівчат?

8. Чи немає в класі кругової поруки? Якщо є, то в чому вона виявляється?

9. Чи переживають учні успіхи і невдачі свого класу, чи вболівають за свій колектив?

10. Чи вміють учні самі організовуватися для виконання колективних справ? Чи вміють вони розподіляти між собою роботу і раціонально її виконувати?

11. Чи вміють терпеливо і уважно вислуховувати один одного?

12. Чи виконують розпорядження уповноважених осіб? Які вчинки своїх товаришів схвалюють? Які осуджують?

13. Чи є розходження між тим, що учні говорять, і тим, що роблять?

14. Наявність критики і самокритики в класі?

15. Що зв'язує учнів: спільне місце проживання, місце за партою, інтереси, спільна праця?

16. Де дружать учні? Тільки в школі чи поза нею?

17. Чи уважні до своїх товаришів? Чи прагнуть допомогти їм? В чому ця допомога виявляється?

18. Чи вимогливі учні до своїх друзів? Чи вміють її проявити?

19. Як клас ставиться до дезорганізаторів, відмінників, активу, невстигаючих?

20. Чи правильно ставляться учні до товаришів з фізичними вадами?

21. Який склад активу класу? Офіційний актив і фактичний актив.

22. Чи має актив авторитет? Який актив переважає: постійний чи змінний.

23. Чи знають у класі про те, чим живе школа, інші класні колективи?

24. Чи вносяться в класі пропозиції щодо поліпшення життя класу?

25. Чи виконує клас загальношкільні доручення?

26. Який характер зв'язків класного колективу з учнями іншого класу? (Шефство, змагання, спільні справи).

27. Загальний морально-психологічний клімат колективу.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных