ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Міжкультурна комунікація в системі наукМіжкультурна комунікація перебуває у тісному зв’язку з багатьма галузями знань: етнологією, культурологією, мовознавством, історією, психологією, соціологією та ін. Особливе місце вона посідає в системі мовознавчих і суміжних наук, до якої належать лінгвокраїнознавство, етнолінгвістика, лінгвокультурологія, психолінгвістика, прагмалінгвістика, когнітивна лінгвістика, соціолінгвістика. Важливе значення для міжкультурної комунікації мають напрацювання ЕТНОЛОГІЇ (з гр.. – плем’я, народ + вчення) – науки про формування та розвиток різних етнічнихгруп, народів і народностей. Та ЕТНОЛІНГВІСТИКИ (з гр.. – плем’я, народ + мова) -- галузі мовознавства, яка досліджує відображення у мові етнічної свідомості, менталітету, національного характеру, матеріальної та духовної культури народу. Етнологія і етнолінгв як результат взаємодії культурістика перетинаються з ЕТНОГРАФІЄЮ (гр.. – народ + пишу), яка вивчає особливості побуту і культури народів (етносів). МК як результат взаємодії культур спирається на здобутки КУЛЬТУРОЛОГІЇ (з лат. – землеробство + вчення) – комплексної науки, що вивчає всі аспекти функціонування культури від причин зародження до різних форм її історичного самовираження, і ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ – інтегрованої науки про взаємозв’язок мови і культури в усіх формах взаємодії. Результати дослідження лінгвокультурології відображаються, зокрема, у представленні особливостей національних мовних картин світу та окресленні вербальних і невербальних кордонів концептосфер націй, що є основою міжкультурної компетенції. Незаперечним є зв'язок міжкультурної комунікації з ІСТОРІЄЮ, яка зумовлює всі культурні надбання та особливості світобачення кожного народу. Наприклад, укр. «Небажаний гість гірше татарина» нагадує про татаро-монгольську навалу. Взаємозв’язок МК і ПСИХОЛОГІЇ – науки про психічну діяльність людини – ґрунтується на тому, що процеси комунікації, мовлення, сприйняття і розуміння інформації мають психічну природу. На межі психології і мовознавства сформувалася ПСИХОЛІНГВІСТИКА – наука, що досліджує психологічні основи мовленнєвої діяльності, знання яких відкриває секрети перетворення думки на слово. Наприкінці ХХ століття з царини психології, нейрофізіології, інших суміжних наук виокремилися КОГНІТИВІСТИКА (з лат. – пізнання) і КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА, що вивчають механізми опрацювання та збереження інформації, у тому числі вербально вираженої, людським мозком. Ці процеси однакові в усіх людей, проте національні особливості світобачення і психології створюють розмаїття ментальних образів, які не збігаються в різних культурах. Для розуміння потрібні знання з психології невербального мовлення. Важливими для міжкультурної комунікації є напрацювання СОЦІОЛОГІЇ (лат. – суспільний + наука) -- гуманітарної науки про суспільство та СОЦІОЛІНГВІСТИКИ – галузі мовознавства, яка вивчає суспільне існування та умови розвитку мови. Оскільки міжкультурна комунікація розглядає систему культурних кодів, символів і знаків, вона пов’язана із СЕМІОТИКОЮ (з гр.. – знак), яка вивчає загальні властивості знакових систем, і ЛІНГВОСЕМІОТИКОЮ – наукою про мову як специфічну систему знаків, де слово є основним знаком думки та образу, створеного свідомістю предмета. У колективній національній свідомості словесний знак стає символом, а їх система становить ментальну концептосферу нації. Завдання до лекції: законспектувати виклад цієї інформації з праці Ф.С.Бацевича «основи комунікативної лінгвістики»
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|