Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА




 

для проведення практичного (лабораторного) заняття

з навчальної практики

 

Комплексна практика з планування та організації технологічних процесів агарного виробництва

 

Тема Тема 1. Організація експлуатації с/г техніки
Робоче місце  
Назва роботи 1.1 Підготовка до роботи орного агрегату
Тривалість заняття 2 год
   
Викладач Зимарьов Є.П.

 
 


Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії дисциплін механізації та електрифікації аграрного виробництва

 

Протокол № _7 від ”_16__”___ березня _2016р.

 

Голова комісії _______________ Зимарьов Є.П.

(ПІБ)

Мета роботиНавчитись виконувати підготовку до роботи орного агрегату
Теоретичні положення, методичні вказівки 1. Безпека праці під час роботи на агрегатах для основного обробітку ґрунту До роботи на сільськогосподарських машинах допускаються механізатори не молодше 17 років, які пройшли інструктаж та знають пристрій машин, регулювання, правила догляду за ними і техніку безпеки. До управління складними сільськогосподарськими і спеціалізованими машинами допускаються особи, які мають права на керування цими машинами. Працювати дозволяється на машинах технічно справних, відрегульованих, укомплектованих інструментом, приладами, огорожами і пристосуваннями. Перед початком роботи тракторист-машиніст повинен провести щозмінне технічне обслуговування трактора і машин, що входять в агрегат. Технічні догляди, огляди, регулювання та очистку машин і механізмів слід проводити під час зупинок і перерв в роботі при заглушеному двигуні. Сільськогосподарські роботи та переміщення тракторних агрегатів повинні проводитися у відповідності з робочими планами і затвердженими маршрутами переїздів. Тракторист-машиніст повинен виконувати всі заходи, що забезпечують безпеку праці: оглядати поле, виявляти природні перешкоди (глибокі ями, великі камені і т. д.), що представляють небезпеку для машинно - тракторного агрегату. Небезпечні місця позначають вішками. Очищати робочі органи плугів, лущильників, культиваторів та інших ґрунтообробних знарядь треба спеціальними чистиками під час зупинки агрегату. Для зменшення забивання борін рослинними залишками необхідно всі зуби борін розставити скосом у бік руху агрегату. Це забезпечить самоочищення зубів. Усувати несправності, підтягувати кріплення, замінювати лемеша плуга і лапи культиватора можна тільки при відчепленій машині і заглушеному двигуні трактора. Круто повертати агрегат із заглибленими в ґрунт робочими органами забороняється, так як це може привести до поломки поздовжніх тяг гідропідйомника. Робочі органи ґрунтообробних машин заглиблюють в грунт після того, як агрегат почне прямолінійний рух. 2. Види та способи основного обробітку ґрунту Залежно від глибини обробітку і технологічних операцій розрізняють такі види механічного обробітку ґрунту: основний на глибину 18-30 см і більше, поверхневий на глибину до 8-12 см і спеціальний. Основний обробіток ґрунту на глибину від 10 до 24 см називають зви­чайним (середнім), на глибину 8-16 - мілким, а понад 24 см - глибоким. До основного обробітку ґрунту відносяться: полицевий обробіток з повним або частковим обертанням скиб (шарів), дискування, безполицевий обробіток (без обертання шару ґрунту), фрезерування на глибину оранки, чизелювання та ін. Полицевий обробіток передбачає відрізування скиби ґрунту, часткове або повне перевертання її, загортання добрив, рослинних решток, насіння бур'янів на дно борозни. Рослинні рештки у ґрунті краще розкладаються мікроорганізмами, а бур'яни і личинки шкідників гинуть. Такий обробіток найпоширеніший і переважно це оранка. Безполицевий обробіток полягає в глибокому розпушенні ґрунту (на глибину до 30-40 см) із збереженням до 80-85% стерні на поверхні поля. Стерня захищає ґрунт від вітрової ерозії. Безполицевий обробіток вико­нують плугами з безполицевими корпусами, плоскорізами-глибокорозпу-шувачами, чизельними плугами тощо. Поверхневий обробіток ґрунту проводять з метою розпушення, кришіння або ущільнення ґрунту, підрізування бур'янів, загортання добрив тощо. При поверхневому обробітку ґрунту виконують такі операції: лущення, культивація, боронування, шлейфування, коткування, малування, підгортання та ін. Спеціальний обробіток ґрунту виконують для створення особливих умов для нормального розвитку рослин. Це - плантажна та ярусна оранки, оранка дисковими плугами, фрезерування ґрунту, щілювання, кротування, нарізування грядок і гребенів тощо. Протиерозійний обробіток ґрунту спрямований на його захист від водних і вітрових ерозій зі збереженням пожнивних решток на полі. Мінімальний обробіток ґрунту забезпечує зменшення енергетичних затрат шляхом зменшення числа, глибини і площі обробітку, суміщення операцій тощо. Застосування такого обробітку ґрунту скорочує строки виконання робіт, зменшує ущільнення і розпилення ґрунту та знижує затрати праці. Застосовують і нульовий обробіток ґрунту, який полягає в тому, що на полі обробляють вузькі смуги і в них висівають насіння або проводять сівбу без попереднього обробітку ґрунту. Мінімальний і нульовий обробітки ґрунту входять до енергозберігаючих технологій. 3. Перевірка взаємного розміщення робочих органів на рамі плуга.
 
 

 


Схема розміщення робочих органів плуга:

1 – стовба корпуса; 2 – отвори для встановлення передплужника по висоті; 3 – стовба передплужника; 4 – стояк ножа; 5 – дисковий ніж; 6 – передплужник; 7 – корпус плуга.

 

Визначення технічного стану деталей:

Технічні вимоги до відремонтованих плугів. Якість роботи плуга залежить від правильного складання його вузлів. У складеному корпусі плуга зазор між полицею та стовбою у середній частині може бути не більше як 3 мм, а в місці прилягання лемеша до полиці — не більше 1 мм. Полиця не повинна виступати над лемешем, а виступання лемеша над полицею не може бути більшим 1 мм.

Головки болтів кріплення полиці, лемеша і польової дошки повинні бути врівень з робочими поверхнями деталей. Допускається утопання головок до 1 мм.

Польовий обріз полиці та лемеша повинен знаходитися у вертикальній площині. Відхилення верхньої точки полиці від вертикальної площини вбік допускається не більше 10 мм.

Польова дошка повинна щільно прилягати до стовби. Зазор у вертикальному стику допускається не більше 4 мм, а в горизонтальному —2 мм.

У складеному передплужнику просвіт між п'яткою лемеша і контрольною плитою може бути не більше 8 мм.

Стояк передплужника необхідно надійно кріпити до рами. Отвори в стояку повинні забезпечувати виставлення його на висоту 100, 120, 150 і 170 мм від опорної площини корпуса.

Виступ лемеша за полицю в бік поля допускається не більше 3 мм; виступ полиці за леміш не допускається. Виступ полиці за леміш в бік борозни допускається не більше 7 мм, виступ лемеша за полицю — не більше 5мм.

По висоті передплужник встановлюють так, щоб незалежно від глибини оранки він підрізав пласт ґрунту на глибину 80—100 мм.

Лезо лемеша встановлюють паралельно горизонтальній площині. Носок лемеша передплужника повинен розміщатися на лінії польового обрізу основного лемеша. Відхилення носка лемеша в бік поля допускається не більше 15 мм. П'ятка лемеша може бути вище носка не більше як на 10 мм.

Дисковий ніж встановлюють спереду останнього корпуса так, щоб вісь ножа проходила над носком лемеша передплужника. Нижня точка леза дискового ножа повинна бути нижче носка лемеша передплужника на 25— 30 мм, а площина диска винесена в бік поля на 10—25 мм від польового обрізу передплужника.

Дисковий ніж повинен вільно, без заїдань обертатись разом з консоллю на стояку і знаходитись в вертикальній площині, відхилення допускається не більше 3 мм.

Після ремонту плуг перевіряють на контрольному майданчику розміром 6500х3500 мм з нанесеною сіткою взаємно перпендикулярних ліній. Перекриття корпусів повинно становити 10—15 мм, а відстань між носками лемешів —800 мм.

Носки та п'ятки лемешів потрібно встановлювати до одній прямій лінії. Відхилення допускається не більше 1

Польові обрізи полиць і лемешів повинні бути паралельними, з відхиленням не більше 10 мм.

Відстань між носками лемешів основного корпуса та передплужника по горизонталі повинна становити 200—300 мм і бути для всіх корпусів однаковою. Правильність встановлення передплужника перевіряють за допомогою кутника. Леза лемешів передплужників повинні знаходитися в одній площині і бути горизонтальними.

Леза трапецієподібного лемеша та задній кінець польової дошки повинні лежати в одній площині. Зазор між п'яткою лемеша або заднім кінцем польової дошки і опорною площиною корпуса допускається не більше 10 мм. Для долотоподібних лемешів необхідно, щоб носки їх торкалися контрольного майданчика, а п'ятки та задні кінці польових дощок знаходилися на відстані 10±5 мм від його площини.

Колеса повинні бути встановлені вертикально в площині руху плуга, похил коліс допускається до 3° (борозенного— в бік борозни, а польового—в бік поля).

Відстань між внутрішньою кромкою борозенноґо колеса і п'яткою лемеша першого корпуса повинна становити 50±5 мм.

Польовий обріз заднього колеса та носок лемеша останнього корпуса повинні бути на одній лінії. Допускається зміщення заднього колеса в бік полй не більше 5 мм.

Тягу механізму заднього колеса регулюють так, щоб у робочому положенні плуга вона була вільною, а в транспортному забезпечувала просвіт між лезом лемеша останнього корпуса і опорною площиною ній менше 170.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2025 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных