Цитати із твору, які варто пам’ятати

Русалка (Лісовику)

Ой леле! Хижу?

То се тут люди будуть? Ой, ті люди

з-під стріх солом’яних! Я їх не зношу!

Я не терплю солом’яного духу!

Я їх топлю, щоб вимити водою

той дух ненавидний. Залоскочу

тих а трутнів, як прийдуть!

Лісовик (Русалці)

Стій! — не квапся.

То ж дядько Лев сидітиме в тій хижі,

а він нам приятель. То він на жарт

осикою та терличем лякає.

Люблю старого. Таж якби не він,

давно б уже не стало сього дуба,

що стільки бачив наших рад, і танців,

і лісових великих таємниць.

Вже німці міряли його, навколо

втрьох постававши, обсягли руками —

і ледве що стікло. Давали гроші —

таляри биті, людям дуже милі,

та дядько Лев заклявся на життя,

що дуба він повік не дасть рубати.

Тоді ж і я на бороду заклявся,

що дядько Лев і вся його рідня

повік безпечні будуть в сьому лісі.

Мавка (сміється)

Ну, як таки, щоб воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде!

Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік, Мавка кидається і хапає його за руку.

Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай!

Лукаш

Та що ти, дівчино? Чи я розбійник?

Я тільки хотів собі вточити соку

з берези.

Мавка

Не точи! Се кров її.

Не пий же крові з сестроньки моєї!

Лукаш

Березу ти сестрою називаєш?

Хто ж ти така?

Мавка

Я — Мавка лісова.

Лукаш

Бач… їм така невістка не до мислі…

Вони не люблять лісового роду…

Тобі недобра з їх свекруха буде!

Мавка

У лісі в нас нема свекрух ніяких.

Навіщо ті свекрухи, невістки —

не розумію!

Лукаш

Їм невістки треба,

бо треба помочі, — вони старі.

Чужу все до роботи заставляти

не випадає… Наймички — не дочки…

Та, правда, ти сього не зрозумієш…

Щоб наші людські клопоти збагнути,

то треба справді вирости не в лісі.

Мавка (щиро)

Ти розкажи мені, я зрозумію,

бо я ж тебе люблю… Я ж пойняла

усі пісні сопілоньки твоєї.

Лукаш

Пісні! То ще наука невелика.

Мавка

Не зневажай душі своєї цвіту,

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: