Техніко-економічне обгрунтування виробництва та реалізації продукції, виходячи з продуктивності лінії по фактично заявлені кількості згідно ліцензії.

4.2.1. Загальні зауваження

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) виконано відповідно до діючих нормативних документів та методичних рекомендацій на основі аналізу техніко-економічних показників (ТЕП) (заявлених та досягнутих в процесі дослідно-промислової розробки (ДПР), а також прогнозних):

- заявленого у техзавданні обсягу необхідного водоспоживання, якості підземних вод та технології видобування, водопідготовки та використання;

- фактичних ТЕП, досягнутих в процесі ДПР;

- прогнозних ТЕП, що плануються на 25 річний період експлуатації,
обгрунтованих відповідним чином.

Обґрунтування та аналіз виконано відповідно до існуючих методичних і нормативних документів та законів України, а також введених в дію з 2011 року, зокрема, Податкового кодексу (ПК) України та «Методичних вказівок щодо порядку ТЕО балансової належності експлуатаційних запасів родовищ мінеральних підземних вод».

Нижче наведено обґрунтування основних розрахункових параметрів, за допомогою яких буде визначено економічну ефективність залучення до експлуатації розвіданої ділянки мінеральних підземних вод свердловини № 2Д, а саме:

- обсягу видобування і споживання мінеральних підземних вод;

- експлуатаційних витрат, в тому числі: амортизації, ФОП, витрат на електроенергію, матеріали, енергоносії, запчастини; податків і ресурсних платежів, інші витрати, які відносяться до валових (гідрогеологічний моніторинг, лабораторні роботи та ін.);

- собівартості та ціни 1м³ видобутої води.

На основі обґрунтованих техніко-економічних показників будуть в декілька варіантів розраховані статичні та динамічні критерії або показники, які дозволять визначити оптимальний варіант промислового освоєння розвіданого родовища, а саме:

статичні показники - рентабельність, термін окупності та дохід власника надр (держави);

динамічні показники - чистий дисконтований грошовий потік (ЧДГП) або чиста дисконтована вартість (ЧДВ) ділянки родовища, внутрішня норма прибутковості (ВНП), індекс прибутковості (Ш), дисконтований строк окупності.

4.2.2. Загальна характеристика видобування та споживання води

Текучанське родовище хлоридно-гідрокорбонатних мінеральних лікувально-столових вод розкрите свердловиною № 2Д., що знаходиться на північно-західній околиці с. Текуче., за 23 км на північний захід від райцентру м. Косів, що на південному сході Івано-Франківської області.

Надрокористувач ТзОВ «Агротек-К» проводить водовідбір мінеральної води для промислового розливу під торговою маркою «Аршиця» та для продажу стороннім споживачам наливом у автоцистерни.

Над гирлом свердловини збудовано павільойон наземного типу з дотриманням вимог будівельних норм і правил для водозабірних споруд. Свердловина обладнана занурювальним насосом типу РесІгоІо, лічильником відбору води та п'єзометром для заміру рівнів води.

Передбачається такий режим роботи водозабору- відкачка води

насосом продуктивністю 5-6 м³ /год. у водозбірний резервуар, з якого вода подається на лінію розливу або у водовоз. Режим експлуатації водозабору - 5-ти денний робочий тиждень (252 робочих днів на рік). Протягом доби водозабір може працювати до 24 годин в залежності від виробничих потреб.

З водозабору вода подається у цех підготовки, де нагромаджується у резервуарах. Звідти, через систему фільтрів поступає на лінію розливу, насичується вуглекислотою, закупорюється і оформляється.

Контроль якості готової продукції здійснюється згідно з вимогами ДСТУ 878-93 і ГОСТ 23268.0-91 та полягає у визначенні у кожній партії бактеріологічних та органолептичних показників води, вмісту основних іонів (гідрокарбонатів), двоокису вуглецю, нітритів, нітратів, а також повноти наповнення та зовнішнього вигляду. Повний контрольний фізико-хімічний аналіз готової продукції виконується в Українському НДІ медичної реабілітації та курортології.

Скид відходів продукції, утворених внаслідок втрат, здійснюється в діючу каналізацію. Вода маломінералізована, тому після змішування з водою для господарських потреб, спеціальних заходів по утилізації не передбачається.

4.2.3. Обґрунтування обсягу водопостачання та водоспоживання

Розвідана мінеральна лікувально-столова вода є сировиною для виготовлення газованої води „Аршиця". Розлив планується здійснювати

-при двохзмінній роботі водозабору підприємства 16 год/добу становитиме 3,36 тис. м³/рік;

- при трьохзмінній роботі водозабору підприємства 24 год/добу становитиме 5,04 тис. м³/рік.

Припустимо, що підприємство зможе розливати 20,0 м³/добу кожного дня, тоді відпуск для стороннього спожавача становитиме 5,04 тис. м³ /рік.

^

Таким чином, величина експлуатаційних запасів у розмірі 40,0 м /доб повністю забезпечує потреби підприємства у виробництві товарної продукці та у відпуску на сторону навіть при трьохзмінній роботі водозабору, що мож бути у недалекій перспективі.

Отже, свердловина №2Д може забезпечити річну потребу лінії розливу ТОВ «Агротек-К» (1,42 тис. м³/рік), та потреби стороннього споживача ТОВ «Галтек» (5,04 тис. м³/рік), що разом складе 6,46 тис. м³/рік, в тому числі технологічні незворотні втрати -0,164 тис.м³/рік.

Таблиця 2.

Структура видобутку та використання води наведена в табл. 3.

Дані з видобутку та використання води

Таблиця 3

Якщо протягом 25-ти річного періоду водоспоживання буде відносно сталим, то обсяг водовідбору складе в середньому 6,46 тис. м³/рік.

Динаміка видобутку та інвестицій у водопостачанню на 25-ти річний прогноз

Таблиця 4.

Середньорічний видобуток на прогноз складає 6,46 тис. м³ води, що при такій динаміці відповідає попереднім розрахункам.

Відповідно до існуючої методики прогнозування період роботи водозабору приймається на 25 років. Таким чином, якщо передбачити інвестування кожні 5 років на розширення водозабору, капітальний ремонт свердловин, трубопроводів, придбання обладнання, то на 25-ти річний проноз ця сума складе 1000,0 тис.грн. (див. табл.4).

2.2.4. Обґрунтування капіталовкладень та амортизаційних нарахувань

Згідно законодавства, яке діяло на момент проведення робіт, амортизація нараховується на 2 види активів: - на основні засоби і нематеріальні активи. Тому досягнуті та прогнозні амортизаційні нарахування розраховуються з урахуванням вимог Податкового Кодексу України.

Капіталовкладення в основні фонди

У зв'язку з тим, що свердловина була пробурена в 1991р., тому її вартість та вартість інфраструктури вже частково замортизована, і подальші амортизаційні відрахування ведуться не від початкової, а від балансової вартості активів в нормах, прийнятих на підприємстві. Тому, амортизаційні відрахування прийнято на 25 років прогнозу у розмірі 4% за рік, що не перечить вимогам ПК України (див. табл. 5).

Капіталовкладення в основні фонди, які задіяні у видобутку води, водопідготовці та її транспортуванні

Таблиця 5

Нематеріальні активи (витрати на облаштування родовища)

Перелік нематеріальних активів, які підлягають амортизації регламентовано постановою КМ України від 04.02.1998р. № 118. Нарахування амортизації зазначених активів передбачається рівномірне, тобто 4% річних від їх початкової вартості, на прогнозний термін експлуатації родовища, який триватиме 25 років. Результати наведено в табл.6

Витрати; пов'язані із вивченням та облаштуванням

Таблиця 6.

Обґрунтування сумарних амортизаційних витрат

Амортизаційні нарахування для обох видів активів за визначенням зменшують на нараховану величину оподаткування валового прибутку, тому їх сумарне значення враховується у складі валових витрат для розрахунку собівартості обсягу видобутої води. Результати наведено в табл.7

Розрахунок сумарних амортизаційних відрахувань від вартості основнихзасобів та нематеріальних активів

Таблиця 7

Розрахунок капіталовкладень у виробничі фонди

Досягнуте значення загальних капіталовкладень у основні фонди та нематеріальні активи -926,3 тис.грн.

Обігові засоби (електроенергія, енергоносії, матеріали, запчастини, хімікати) = 26,39тис.грн. (див. табл. 8).

Досягнуте значення виробничих фондів = основні фонди + нематеріальні активи + обігові засоби = 926,3+26,39=952,69тис.грн.

Кв.ф. =952,69 тис.грн.

Прогнозні виробничі фонди будуть складати 991,9 тис. грн.

926,39+65,6=991,9 тис. грн. (див. табл. 8).

Обґрунтування інвестицій на прогнозний період експлуатації водозабору.

Досягнуті капіталовкладення відрізняються від прогнозних на вартість Інвестицій, які будуть задіяні у видобутку води починаючи з 2014-року, 1000,0 тис. грн. і на 40,0 тис. грн. амортизаційних відрахувань (див. табл. 4; 5; 6; 7). Досягнуті значення нематеріальних активів не відрізняються від прогнозних.

Відповідно до існуючої методики прогнозування розрахунковий період роботи водозабору приймається протягом 25 років. Таким чином, якщо передбачити інвестування кожні 5 років на розширення водозабору, капітальний ремонт свердловини, трубопроводів, придбання нового

устаткування, то на прогнозований період у 25 років ця сума складе 1000,0 тис.грн. (див. табл.5).

Характеристика експлуатаційних та валових витрат

Експлуатаційні витрати складаються з прямих виробничих витрат, амортизаційних відрахувань та необхідних платежів та податків, що віднесені до валових витрат згідно законодавства. Для зручності виконання подальшого аналізу експлуатаційні витрати розподілені на умовно-постійні та змінні.

Додаючи до експлуатаційних витрат загальноцехові витрати, отримуємо валові. Дані про витрати наведені в таблиці 8.

Калькуляція витрат, які утворюють собівартість видобутої мінеральної води

Таблиця 8

Примітка. Ресурсні платежі розраховано для мінеральної води загалом з урахуванням розподілу на напої та відпуск наливом.

Обґрунтування собівартості та ціни на продукцію Обґрунтування собівартості продукції

Собівартість одиниці випущеної продукції, в нашому випадку - 1м³ видобутої та підготовленої згідно до вимог ТУ та ДСТУ води, розрахуємо як результат ділення суми річних валових витрат на річний обсяг видобутої води. Річні валові витрати розраховувались як за досягнутими показниками в процесі дослідних робіт так і прогнозними. Отже, і основні витратоутворюючі показники, такі як зарплата, електроенергія, ресурсні платежі розраховувались за нормативами, які діяли в 2011 році та з 01.01.2012 року.

Для досягнутих значень за 2011 рік, прийнявши річні валові витрати в обсязі 306,81 тис.грн. відповідно до табл.9, а річний обсяг видобутої води 2,66 тис.м³, відповідно до табл.3 отримаємо собівартість 1м³ видобутої та підготовленої води 115,34 грн.

Згідно з розрахунками, зробленими за прогнозними вихідними даними, визначимо окремо:

- собівартість видобутої води;

- собівартість води підготовленої для розливу;

- собівартість води для продажу стороннім споживачам

- собівартість ПЕТ бутля ємн. 5,0л.

Оскільки, такі витрати як амортизація, ресурсні платежі, які становлять вагому частку у формуванні собівартості їм³ мінеральної води не можна розподілити пропорційно, для різного використання води, тому її собівартість буде різною. Собівартість видобутої для розливу буде враховано у собівартості товарної продукції, тобто ПЕТ бутля ємн. 5,0 л.

Калькуляція собівартості видобутої води для розливу, ПЕТ-бутля 5,0л та для продажу сторонньомуспоживачу наведена в таблицях 8, 9, 10, 11.

Калькуляція собівартості 1м³ видобутої мінеральної води на водозаборі для розливу

Таблиця 9

Примітка. Ресурсні платежі розраховані для мінеральної води, яка бере участь у приготуванні напоїв.

Калькуляція собівартості одиниці товарної продукції при виробництві бутильованої води ємн. 5,0 л

Таблиця 10

Калькуляція собівартості 1 м³ видобутої мінеральної води на водозаборі для продажу сторонньому споживачу

Таблиця 11

Примітка. Ресурсні платежі розраховані для мінеральної води, але без врахування ставки збору за спецводокористування за воду, яка входить виключно до складу напоїв, оскільки даний збір сплачує вторинний споживач.

Для прогнозну статичних показників за калькуляцією середня собівартість 1 м³ води складає - 90,3 грн. (табл.10.6)

Собівартість 1 м³ води для розливу складає 159,94 грн. (табл. 10.7) Собівартість ПЕТ-бутля ємн. 5,0 л складає 3,68 грн. (табл. 10.8.) Собівартість 1 м³ води для продажу сторонньому споживачу складає

70,67 грн. (табл. 10.9)

Середня собівартість є середньовиваженою між двома останніми значеннями пропорційно до обсягу води, яка використовується і перевіряється таким розрахунком:

((159,94*1,42)+(70,67*5,04))/6,46=90,30 грн. м³

Висока собівартість пояснюється невеликим річним обсягом видобутої води та досить великими затратами на її водопідготовку та транспортування, крім того істотно зросли ресурсні платежі для мінеральної води, які теж відіграють вагому роль у формуванні собівартості.

Ці значення собівартості для різних видів використання води буде використано для статичних прогнозів.

Обґрунтування ціни на товарну продукцію

Ціну за 1м³ води визначимо за витратним методом.

Розглядається внутрішня ціна виробника, який забезпечує видобуток води, водопідготовку та її транспортування по трубопроводах та на водовозках до споживача.

Внутрішня ціна виробника складається із собівартості одиниці продукції (в даному випадку їм³ води для розливу та продажу сторонньому споживачу) та прибутку виробника.

За 2011 рік собівартість видобутої води складає 115,34 грн./м³.

Досягнуті геологічні та техніко-економічні показники експлуатації розвіданого водозабору Текучанського родовища (свердл. № 2Д) мінеральних підземних вод станом на 31.12.2011р.

Таблиця 12

Аналіз таблиці показує, що для покращення техніко-економічних показників використання води необхідно збільшити випуск товарної, тобто збільшити видобуток води.

Розрахунок статичних показників експлуатації родовища. Валовий дохід та прибуток водопостачання.

*-ьі*

Валовий дохід розрахуємо як результат множення обсягу споживання води на відповідну ціну:

Д ._вал. - (Об._вн.х Ц ._вн)

За досягнутими показниками 2011р. валовий дохід склав: Собівартість видобутого в 2011р. обсягу води складає 306,81 тис.грн. Річний валовий прибуток - це різниця між річним валовим доходом та собівартістю річного обсягу води, для 2011 року -377,7 тис.грн.

Оскільки видобута вода бере участь у формуванні прибутку основного виробника, прибуток виробника приймаємо на рівні його рентабельності, якаблизька до 8% («+», «-» 0,5%). Оскільки при розрахунку валового прибутку буде вирахуваноподаток на прибуток підприємства за 2011 рік, ставка якого дорівнювала в середньому - 23,5%. і враховуючи маленький видобуток води(2,66 тис.м³), собівартість видобутої води для досягнення цього показника і покриття валових витрат потрібно збільшити на 21%.

Ц ₂₀₁₁ =С+ (Сх21%) = 115,34+24,22 = 139,56грн.

Визначимо відпускну ціну для прогнозних показників

Прибуток виробника приймаємо на рівні його рентабельності, яка

повинна бути не менша 7,5% (згідно ставки НБУ на момент розрахунків).

Таким чином, собівартість видобутої води для досягнення цього показника і

покриття валових витрат потрібно збільшити в середньому на 9%, оскільки

при розрахунку валового прибутку не буде враховано технологічні

т

незворотні втрати води (0,164 тис. м³ /рік), а також буде вирахувано податок на прибуток підприємства в розмірі 16,32% (середньо виважений на 25 років).

Таким чином, ціна 1 м³ води на прогноз дорівнюватиме: Ц Ц ._вн.заг ⁼С + (Сх9%) = 90,3+8,13= 98,42 грн.

За такою ж схемою визначається ціна 1м³ води для продажу сторонньому споживачу та ПЕТ - бутля

Ц _пет =4,63+(4,63х6,8%)=4,93грн.

Ц ._прод =70,67+(70,67 х 15%)=81,27грн.

Досягнуті геологічні та техніко-економічні показники під час

дослідно-промислової розробки наведені в табл.12

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: