Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Характеристика інженерних систем готелю

Готельно-ресторанний заклад планується обладнати такими інженерними системами, як: водопостачання, каналізація та сміттєвидалення, опалення, вентиляція, кондиціювання, енергозабезпечення, газопостачання, ліфти та інші види механічного транспорту, системи зв’язку та сигналізації.

Водопостачання

Водопостачання готелю, що проектуються, передбачається від існуючої місцевої системи господарсько-питного водопостачання. Система має водозабірну свердловину, та мережу питного водопроводу. Будівля з приміщенням готелю приєднана до системи питного водопроводу. Пропонується приймати категорію надійності системи господарчо-питного водопостачання – ІІ (за вимогами пункту 8.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»).

Для визначення необхідної кількості води для готелю необхідно знати витрати води на житловий фонд і технологічні потреби.

Послідовність розрахунку витрат води наступна:

Для розрахунку максимальних секундних витрат води системи в цілому або на розрахунковій ділянці необхідно:

· Визначити споживачів води та їх кількість U;

· Прийняти або розрахувати секундну q 0 та годинну qhr витрати води водорозбірною арматурою;

 

· Визначити число встановлених санітарно-технічних приладів N;

· Розрахувати ймовірність дії приладу P;

· Розрахувати секундні та годинні витрати води;

Норми витрат води прийняті згідно СНиП 2.04.01–85:

· л/добу на 1 людину – загальна норма витрат води споживачем за добу найбільшого водоспоживання;

· л/добу на 1 людину – норма витрат холодної води споживачем за добу найбільшого водоспоживання;

· л/добу на 1 людину – норма витрат гарячої води споживачем за добу найбільшого водоспоживання;

· л/год. на 1 людину – загальна норма витрат води споживачем за годину найбільшого водоспоживання;

· л/год. На 1 людину – максимальна годинна витрата холодної води.

· л/добу на 1 людину – максимальна годинна витрата гарячої води споживачем за добу найбільшого водоспоживання;

Норми витрат води санітарним прибором:

· q0tot= 0,3 л\с – загальна витрата води санітарним прибором;

· q0с= 0,2 л\с – витрата холодної води санітарно – технічним прибором;

· q0h= 0,2 л\с – витрата гарячої води санітарно – технічним прибором;

Для розрахунку максимальних секундних витрат води системи в цілому або на розрахунковій ділянці необхідно:

а) Визначити споживачів води та їх кількість U, кількість споживачів води - це кількість всіх жителів, що визначається як добуток кількості номерів та середньої населеності:

,

Ймовірність дії санітарно-технічного приладу розраховується для загальних, холодної і гарячої витрат за формулою:

, (3.1)
де – нормативні витрати води, л, в годину максимального водоспоживання (СНиП 2.04.01‑85);

N - число санітарно-технічних приборів;

Загальна кількість приладів для готелю – добуток кількості номерів на кількість приладів встановлених в кожному номері:

Апартамент – 7*1 = 7 приладів;

Люкс – 6*1 = 6 приладів;

Напівлюкс – 4*2 = 8 приладів;

Номер І категорії одномісний – 3*30 = 90 приладів;

Номер І категорії двомісний – 3*39 = 117 приладів;

Номер І категорії двомісний для інвалідів – 3*2 = 6 приладів;

Тобто, загальна кількість приладів 234 – номерний фонд. Решта приладів з цокольного та 5 поверхів – 80. Разом – 314 приладів.

Наступним кроком є визначення максимальних секундних витрат води на розрахунковій ділянці внутрішньої водопровідної мережі, яке визначають за формулою:

, (3.2)

де α – коефіцієнт, який визначається за СНиП 2.04.01 85, коефіцієнт α залежить від загальної кількості приладів N, які обслуговує розрахункова

 

ділянка мережі та ймовірності їх одночасної дії P;

q0 – секундні витрати води, л/с, віднесені до одного приладу;

Згідно за СНиП 2.04.01 85, якщо ймовірність дії санітарно-технічного приладу P ≤ 0,1, а загальна кількість приладів N>200, підібрано такі значення коефіцієнтів:

Ntot×Ptot=314×0,0077=2,42, αtot=1,604;

Nh×Ph=147×0,0115=1,69, αh=1,306;

Nc×Pc=167×0,0117=1,95, αc=1,416;

Тоді:

qtot = 5*0,3*1,604= 2,406;

qh = 5*0,2*1,306= 1,306;

qc = 5*0,2*1,416= 1,416;

Годинні розрахункові витрати води, м3/год. розраховують за формулою:

, (3.4)

де αhr – коефіцієнт, який визначається за СНиП 2.04.01‑85 залежно від загальної кількості приладів N та ймовірності їх одночасної дії Phr.

qtot = 0,005*314*1,604= 2,52

qh = 0,005*147*1,306 = 0,96

qc = 0,005*167*1,416 = 1,18

Ймовірність одночасного використання санітарно-технічних приладів для системи в цілому визначається за формулою:

(3.6)

 

 

Результати розрахунку представлено у вигляді табл. 3.2

Таблиця 3.2 Розрахункові значення

Показник, розмірність Значення
Секундні розрахункові витрати холодної води , л/с 1,416
Секундні розрахункові витрати гарячої води , л/с 1,306
Загальні секундні розрахункові витрати холодної води , л/с 2,406
Загальні годинні розрахункові витрати води , м3/год 2,52
Годинні розрахункові витрати холодної води , м3/год 1,18
Годинні розрахункові витрати гарячої води , м3/год 0,96

 

Для закладів харчування та технологічні потреби готелю витрати води загальні, Взаг, м³, розраховуються за формулою:

(3.7)

де Нвс – норма витрат води на умовну страву, м3вс=0,016 м3/страву, у тому числі гарячої води – 79%);

С – обсяг випуску продукції за добу, страв;

T – кількість робочих днів на рік, діб;

Взаг = 0,016*3455*365 = 20177,2 м3

Вгар = 20177,2/100*79 = 15940 м3

Вхол = 20177,2–15940 = 4237,2 м3

Загальні витрати води по готелю це сума витрат номерного фонду і технологічних потреб, приведеними до одиниці часу. Так як загальна норма витрат води споживачем за добу найбільшого водоспоживання становить – 200 л/добу, [Г1] то в рік ця норма буде становити – 200*365=73000 л/добу =73 м3.

Тобто загальні витрати води по готелю = 73[Г2] + 20177,2 = 20250,2 м3.

Система водопостачання поділятиметься на такі види:

- протипожежна – матиме оцинковані труби Æ 65 мм та пожежні крани;

- господарсько-побутова – з оцинкованими трубами Æ 65 мм, підключена до кранів та змішувачів;

- виробнича – з поліпропіленових труб Æ 25 мм, підключена до технологічного устаткування (пароконвектомат, машина для чищення овочів, посудомийна машина тощо).

Каналізація та сміттєвидалення

Каналізація призначена для збору і відведення виробничих та господарсько-побутових стоків, дощових вод, попереднього очищення виробничих стоків, збирання та видалення сміття.

Системи каналізації приміщень громадського, виробничого і господарського призначення проектуються окремими від систем каналізації житлової частини готелю із самостійними випусками.

Максимальні секундні витрати стічних вод qs, л/с, на ділянках каналізаційних мереж в будинках і спорудах, залежать від витрат води на відповідних ділянках і визначаються при загальних витратах холодної та гарячої води на відповідній ділянці водопровідної мережі л/с за формулою:

, (3.8)

де – найбільші секундні витрати стічних вод від санітарних приладів (СНиП 2.04.01 85). Для санітарних приладів, що зустрічаються найчастіше, значення величини такі: для умивальників – 0,15 л/с, для мийок – 0,6 л/с, для ванн – 0,8 л/с, для унітазів зі зливним бачком (краном) – 1,6 (1,4) л/с.

Система водопостачання поділятиметься на: протипожежну (СНиП 2.01.02-85) – з оцинкованих труб Æ 65 мм з встановленням пожежних кранів; господарсько-побутову – з сталевих оцинкованих труб Æ65мм з підключенням до змішувачів та кранів; виробничу – з поліпропіленових труб Æ50 мм з підключенням до технологічного устаткування.

Для ремонту дільниць водопровідної мережі передбачено встановлення запірної арматури у колодязі за 100 м від місця вводу системи в будівлю, перед місцями приєднання технологічного і сантехнічного устаткування.

Система гарячого водозабезпечення приймається централізована від перегрівача в теплопункті з оцинкованих труб Æ20 мм. Внутрішня каналізаційна мережа монтуватиметься із пластмасових труб. Сталеві труби застосовуватимуться для прокладки коротких відвідних ліній від умивальників, мийок, ванн. Трубопроводи водопостачання і каналізації прокладатимуться приховано.

У готелі буде влаштовано систему сміттєвидалення для централізованого видалення сміття в камери, що розташовані в підвалі. У приміщеннях готелю передбачено систему очищення від сміття і пилоприбирання, тимчасового (у межах санітарних норм) зберігання сміття і можливість його вивезення. Вміст пилу в повітрі житлових приміщень готелів повинен бути не більше 0,15 мг м3/.

У готелі передбачено централізоване пиловидалення (система вакуумного прибирання) з житлових і основних громадських приміщень. Планується застосовувати сучасне обладнання, що полегшує умови сміттє- і пиловидалення, у тому числі вакуумне пиловидалення. Засоби видаляння сміття з будинків узгоджено із системою очищення населеного пункту.

Опалення

Для розрахунку опалення готелю категорії **** прийматимуться такі кліматичні норми:

- розрахункова температура приміщення в холодний період року - 22°С; - розрахункова температура приміщення в теплий період року - 24°С;

- повітрообмін для однієї людини в холодний період року - 50 м3/год;

- повітрообмін для однієї людини в теплий період року - 50 м3/год;

Система опалення слугує для обігріву приміщень у холодний період року і підтримки нормальної температури повітря в приміщенні незалежно від зовнішньої температури.

Розрахунок витрат тепла на опалення, Qо, Гкал, проводиться за формулою:

, (3.10)

де qб – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1°С,Гкал/(м3×°С) (qб 3,2674×10-7)

Vб – будівельний об’єм будівлі, м3;

T0 – тривалість опалювального періоду за рік, год. (176діб×24)

Dt - середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища, °С;

R1 – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища (1,7);

Будівельний об’єм будівлі - Vб , розраховується за формулою:

, (3.11)

де Sп – площа покрівлі (для суміщеної покрівлі), технічного поверху або горища, м2;

h3 – висота покрівлі, м (h3 дорівнює сумарній товщині паро-, тепло-, гідроізоляції, захисного шару при суміщеній покрівлі. При наявності технічного поверху h3 =1/2 висоти технічного поверху, при наявності горищного поверху – 1/3 висоти поверху в коньку);

Si – площа і-го поверху будівлі закладу ресторанного господарства, м2;

h1 – висота поверху будівлі, м;

h2 – висота перекриття, м;

Vб = 863×0,45 + 863×(3+0,25) [Г3] = 388,35 + 2804,75 = 3193,1м3

Qо=3,2674×10-7×3193,1×(176×24)×17,2×1,7= 128,85Гкал.

У готелі опалення та гаряче водопостачання будівель пропонується здійснювати від автономних котелень, які працюють на природному газі.

 

Вентиляція

Обмін повітря необхідний для створення комфортних умов для гостей і персоналу. За допомогою вентиляції здійснюється обмін повітря: видаляється забруднене повітря, що містить надмірну кількість двоокису вуглецю, водяної пари та пилу, і подається свіже повітря, збагачене киснем.

Належний і швидкий обмін повітря забезпечується природною вентиляцією. Природна вентиляція складається з аерації (провітрювання через вікна, кватирки, балконні двері) і канально-гравітаційної вентиляції (через шахти, трубопроводи, що виходять на дах, і вентиляційні решітки в приміщеннях за рахунок різниці температур). Ця система найчастіше застосовується в номерах, ванних кімнатах, загальних санвузлах і деяких складах. Основною умовою обміну повітря на основі гравітаційної системи є різниця тиску, що виникає між повітрям, яке знаходиться всередині, і повітрям зовні. Залежно від співвідношення тиску, у вентиляційних каналах виникає природна повітряна тяга, що викликає провітрювання приміщень.

Крім цього, буде облаштована механічна припливно-витяжна вентиляційна система, яка забезпечить подачу повітря та витяжку у таких приміщеннях: вестибюль, житлові номера, побутове обслуговування, приміщення культурно-дозвіллєвого та фізкультурно-оздоровчого призначення, цехи та зали ресторану, господарські та виробничі приміщення. Для прикладу проведемо розрахунок в залі ресторану на 110 місць. Для визначення необхідної кількості повітря, спочатку слід визначити необхідний повітрообмін по наступним пунктам:

1. Визначаємо необхідний повітрообмін по явному теплу, кг/год

, (3.12)

де Qн.я – надходження явного тепла від людей, Вт; с – питома теплоємність повітря, с = 1,0056 кДж/(кг×К); tвд, tп – температура припливного повітря та повітря, що видаляється, °С;

, (3.13)

 

qя – питомі виділення явного тепла, Вт/люд;

 

де N – кількість людей в приміщенні.

Qн.я = 60*110 = 6600 Вт

Go= 3,6*6600/1,0056(27-22) =23760:5,028 = 4725,5 кг/год

2. Визначаємо необхідний повітрообмін по повному теплу, кг/год

, (3.14)

де Qн.п – надходження повного тепла від людей, Вт;

Iп, Iвд – ентаплія припливного повітря та повітря, що видаляється, кДж/кг;

, (3.15)

де qп – питомі виділення повного тепла, Вт/люд.

Qн.п. = 95*110=10450 Вт

Оскільки температура повітря в середині приміщення tвд = 27°, вологість 50% та температура зовнішнього повітря tп = 22°, вологість 70%, знаходимо ентальпію повітря за допомогою I-d діаграми:

Iп = 26 кДж / кг; Iвд = 42 кДж / кг;

Go= 3,6×10450/(42 - 26)=37620/16 = 2351,25 кг/год

3. Визначаємо необхідний повітрообмін по волозі, кг/год

, (3.16)

де Мw – надходження вологи від людей, г/год;

dп, dвд – вологовміст припливного повітря та повітря, що видаляється, г/кг;

, (3.17)

де mw – питомі виділення вологи однією людиною, г/(год.люд).

Mw= 50*110=5500 г/(год.люд);

Go=5500/(12-10)=2750 кг/год.

4. Визначаємо необхідний повітрообмін по СО2, кг/год

, (3.18)

де VСО2 – надходження вуглекислого газу від людей, л/год; Сп, Свд – концентрація СО2 в припливному повітрі та в повітрі, що видаляється, л/м3;

 

ρп, ρвд – густина припливного повітря та повітря, що видаляється, кг/м3;

, (3.19)

де vCO2 – питомі виділення СО2 однією людиною, л/(год·люд).

VСО2 = 23*110 =2530л/год;

С п = 0,5 л / м3;

С вд . = 1,0 л / м3;

р п = 1,206 кг / м3;

р вд. = 1,164 кг / м3;

Go = 2530 / (1/1,164-0,5/1,206) = 2530/(0,859-0,414) = 5685,4 кг/год

Розрахувавши необхідний повітрообмін, вибираємо найбільшу величину, яка забезпечить необхідну кількість повітря.

Витрати тепла на нагрівання вентильованого повітря визначаються за формулою, Вт:

, (3.20)

Q = 0,278*5685,4*1,0056(27-22) = 1580,5*5,028 = 7946,7Вт

У вестибюлі, залі ресторану, а також в житлових номерах передбачається встановлення місцевих систем кондиціонування повітря (2 та 3 класу) з метою створення впродовж року комфортних умов перебування гостей та відвідувачів.

Для зменшення шуму буде передбачено спеціальне приєднання вентилятора до повітропроводу. Між вихідним отвором вентилятора та повітропроводом буде розташовуватися антивібраційна прокладка. Вона запобігає передачі вібрації від вентилятора до стінок каналу.

Повітропроводи будуть виконані із сталевих труб. На виході повітря з вентилятора передбачені розширювальні патрубки з кутом не менше 30°.

До зменшення рівня шуму призводить також правильне встановлення розподільників повітря, засувок на всмоктувальній лінії, покриття внутрішньої поверхні каналів звукоізоляційним матеріалом.

Кондиціонування

Орієнтовний розрахунок потужності охолодження Q (в кіловатах) проводиться за загальноприйнятою методикою:

Q = Q1 + Q2 + Q3,

де Q1 - тепловий притік від вікна, стін, підлоги і стелі.

Q1 = S · h · q / 1000

де S - площа приміщення (кв. м);

h - висота приміщення (м);

q - коефіцієнт, що дорівнює 30 - 40 Вт/кб. м:

q = 30 для затіненого приміщення; q = 35 при середній освітленості;q = 40 для приміщень, в які потрапляє багато сонячного світла.

Q2 - сума теплопритоків від людей.

Тепловий притік від дорослої людини: 0,1 кВт - у спокійному стані; 0,13 кВт - при легкому русі; 0,2 кВт - при фізичному навантаженні;

Q3 - сума теплопритоків від побутових приладів.

Тепловий притік від побутових приладів: 0,3 кВт - від комп'ютера; 0,2 кВт - від телевізора; для інших приладів можна вважати, що вони виділяють у вигляді тепла 30% від максимальної споживаної потужності (тобто передбачається, що середня споживана потужність складає 30% від максимальної).

Для прикладу проведемо розрахунок в готельному двомісному номері «Апартаменти» площею 59 м2, висотою 3м, в номері є телевізор, міні-бар з максимальною споживаною потужністю 70 Вт., кавоварка з максимальною споживаною потужністю 400 Вт, мікрохвильова піч з максимальною споживаною потужністю 1000 Вт, інтерактивна дошка з максимальною споживаною потужністю 1,5 Вт, та фен з максимальною споживаною потужністю 58 Вт, кімната розташована в сонячній стороні, тому на вікнах передбачені штори типу «black-out».

Q1 = 59 · 3 · 40/1000=7,08 кВт; Q2 = 0,13 · 2=0,26 кВт;

 

Q3 = 0,2+0,021+0,03+0,012+0,0174+0,00045=0,28 кВт;

Q = 7,08 +0,26+0,28 =7,62 кВт.

Потужність обраного кондиціонера повинна лежати в діапазоні від -5% до +15% розрахункової потужності Q. Більшість виробників випускає спліт-системи з потужностями, близькими до стандартного ряду: 2,0 кВт; 2,6 кВт; 3,5 кВт; 5,3 кВт; 7,0 кВт. З цього ряду ми вибираємо модель потужністю 7,0 кВт. В житлових номерах готелю планується встановити системи кондиціонування третього класу.

Для забезпечення комфортних умов перебування відвідувачів у залах закладу необхідно встановити місцеві, рециркуляційні, цілорічної дії системи кондиціювання повітря. Прилади призначені для підтримання температури, вологи і фільтрації повітря.

Додатково системи кондиціювання рекомендується встановити у адміністративних приміщеннях, загального користування, та приміщеннях культурно - дозвіллевого призначення.

 

[Г1]ЭТО ТОЛЬКО НА ОДНОГО ЧЕЛОВЕКА!!!

[Г2]Умножаем на количество проживающих

[Г3]А СКОЛЬКО ЭТАЖЕЙ? НЕ УЧЛА…

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
О ПРОГРАММЕ ARCHICAD | ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных