Дидактичні умови застосування компютерної техніки в ПТНЗ

Під дидактичними умовами того або іншого засобу навчання розуміються його основні характеристики, ознаки цього кошти, які відрізняють їх від інших, істотні для дидактики, як в плані теорії, так і практики. Такими характеристиками засобів навчання слід вважати їх природні якості, які можуть бути використані з дидактичними

До актуальних проблем соціально-економічного і науково-технічного розвитку суспільства сьогодні відносяться проблеми розвитку, удосконалення і широкого впровадження в повсякденну практику компютерної техніки (КТ), використання яких дозволяє значно збільшити ефективність інформаційних процесів – збирання, пошуку, систематизації, аналізу, зберігання, узагальнення, опрацювання, подання і передавання різноманітних відомостей і даних.

Важливого значення при цьому набуває проблема постійної відповідності освітнього і культурного рівня людини швидкому розвитку науки й техніки, змінам у соціально-економічних відносинах. Це вимагає перебудови системи освіти, яка має забезпечувати вказану відповідність шляхом неперервного поповнення і оновлення знань, удосконалення процесів навчання, виховання і розвитку молоді.

Технологічна освіта в сучасних умовах відіграє особливу роль у підготовці учнів у галузі технологій, інформатики, комп'ютерних та інформаційних технологій, техніки, виробництва, економіки, управління як у плані формування певного рівня технологічної культури, інтелектуального розвитку, так і в плані формування наукового світогляду, розуміння сутності практичної спрямованості навчання. При цьому рівень цієї підготовки повинен дозволити учням у майбутньому створювати і впроваджувати нові технології, теоретична база яких може бути ще не розробленою під час навчання [2].

Поява компютерної техніки, їх швидкий розвиток і розповсюдження, привели до осмислення і вирішення нових задач освіти таких, як інформатизація і комп’ютеризація навчального процесу, комп’ютерна грамотність та інформаційна культура. Методи інформатики та інформаційні технології проникають у глибини технології, впливають на стиль, зміст і методи роботи, збагачують її та розширюють сфери застосування [3].

Проблема впровадження компютерної техніки у навчальний процес досліджувалась у працях Б.Бєсєдіна, А.Веліховської, М.Голованя, Ю.Горошка, В.Дровозюк, М.Жалдака, Т.Зайцевої, В.Клочка, Н.Кульчицької, К.Ламонової, Ю.Лотюк, Н.Морзе, А.Олійника, К.Осенкова, А.Пенькова, С.Ракова, Ю.Рамського, В.Розумовського, Є.Смирнової, В.Чирко, В.Шавальової та інших учених.

Дидактичні і психологічні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання знайшли відображення у працях В.Безпалька, О.Гокунь, В.Ляудіс, Ю.Машбиця, А.Пишкала, І.Синельник, С.Смирнова, О.Співаковського та інших дослідників.

Проте, темпи розвитку КТ випереджають наукові досягнення в цій галузі. Суперечність між потенційними можливостями комп’ютерної технікита ступенем розробки методів їх використання в навчальному процесі вимагає активізації наукових досліджень у пошуку змісту, форм, методів і засобів їх впровадження. Нині треба виходити з того, що використання комп’ютера та КТ в професійних закладах не тільки можливе, але й необхідне.

Широке впровадження комп’ютерної технікиу навчальний процес породжує низку проблем, які стосуються змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, гуманітаризації освіти та гуманізації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів і фундаменталізації знань, можливість активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів і таким чином підвищити ефективність навчально-виховного процесу школи в цілому [2].

Можна сформулювати такі переваги навчання за допомогою персональних комп'ютерів:

- комп'ютер дозволяє контролювати індивідуальний темп навчальної діяльності: в учня є можливість самостійно вибрати момент переходу до наступної порції навчальної інформації, задавати швидкість подання задач, час розв'язання задачі. При цьому комп'ютер може служити певним регулятором, попереджаючи учня, що його темп роботи або занадто задовільний, або необґрунтоване швидкий;

- комп'ютер дає змогу учень самостійно переходити від більш високого ступеня трудності навчального матеріалу до більш легкого і навпаки. Учень вибирає й визначає для себе ступінь складності навчальної задачі. Є можливість пробувати свої сили на різних рівнях складності І враховувати прогалини в засвоєнні навчального матеріалу;

- образотворча роль комп'ютера — унікальна. Велике значення мають образотворчі ефекти комп'ютера, із допомогою яких можуть демонструватися процеси і явища, що вивчаються. Комп'ютери роблять Інформацію видимою, завдяки цьому, фундаментально змінюючи людську комунікацію, бо носієм інформації стає картина (анімація, графіка);

- комп'ютер може «особисто» спілкуватися з учням і певним чином мотивувати їхню діяльність (похвалою, оцінкою, зважаючи на помилкові дії та ін.)- Але необхідно чітко враховувати комплекс характеристик ученьів при використанні цієї можливості комп'ютера: застосування цього навчального впливу може мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Аналіз досвіду застосування комп'ютерної техніки у вузі, зокрема, на практичних заняттях, дає змогу зробити деякі висновки з проблем застосування нових інформаційних технологій у процесі активізації пізнавальної діяльності учнів при впровадженні індивідуалізованого підходу в навчанні. Використання персональних комп'ютерів дає змогу:

1) інтенсифікувати й раціоналізувати час, що витрачається при традиційному навчанні на демонстраційні моменти, пошук інформації, на індивідуальний темп роботи з теоретичним матеріалом;

2) підвищити ефективність процесу навчання внаслідок переробки великого обсягу навчальної інформації, необхідної для кожного учня;

3) розвивати пізнавальну активність, підвищувати ефективність самостійної роботи, інтерес до теми, що вивчається;

4) установлювати взаємозв'язок, необхідний для управління навчальним процесом, систематично контролювати знання та вміння, отримані під час опрацювання навчального матеріалу, підвищувати рівень перевірки знань;

5) удосконалювати форми й засоби організації самостійної, диференційованої, індивідуальної, індивідуалізованої роботи ученьів;

6) індивідуалізувати процес навчання, застосовуючи окрему методику, заставлену в ЕОМ для моделі кожного учня, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості учня, розвивати здібності, підвищувати якість засвоєння знань та необхідних умінь.

Працюючи на персональному комп'ютері і, освоюючи певний навчальний курс, учень водночас набуває й відпрацьовує навички роботи з електронно-обчислювальною технікою, що в останні десятиріччя набуває всезростаючої ролі в усіх сферах діяльності людини. Використання комп'ютерної техніки в навчальному процесі може виступати не тільки засобом навчання, а й предметом вивчення. Одначе не слід усі проблеми й питання в педагогічному процесі вирішувати шляхом застосування комп'ютерів. Необхідно враховувати принцип педагогічної доцільності при використанні певних засобів. Маючи відправною точкою конкретну дидактичну мету певного навчального матеріалу і конкретної моделі учня, необхідно вибирати форми й засоби навчання, які б стимулювали пізнавальну активну діяльність учнів.

Основними чинниками, що сприяють ефективному проведенню індивідуалізованої роботи з учням, є:

- проведення викладачем чіткої настанови на систематичне використання індивідуалізованої форми навчання під час занять;

- розробка теоретичного навчального матеріалу відповідно до дидактичного принципу доступності;

- розробка системи спеціальних завдань для індивідуалізованої форми навчання, які відповідають навчальним планам та програмам з урахуванням специфіки кожної навчальної дисципліни;

- проведення систематичного контролю при індивідуалізованій формі навчання;

- врахування комплексу індивідуально-психологічних особливостей учнів при організації індивідуалізованого навчання;

- врахування психолого-педагогічних умов у розробці комп'ютерних програмних продуктів, які будуть використовуватися при індивідуалізованому навчанні.

Комп'ютери в навчальному процесі виконують такі дидактичні функції:

- підсилення унаочнення;

- забезпечення науковості навчання;

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів;

- підвищення якості знань, умінь і навичок школярів;

- темпу навчання;

- поліпшення усвідомлення і запам'ятовування навчального матеріалу;

- активізація самостійної роботи учнів;

- теорії з практикою;

- індивідуалізація навчання;

- контроль за засвоєнням знань.

Необхідність використання комп'ютерних технологій веде до докорінної перебудови різноманітних сторін діяльності, в тому числі навчальної. Кожен вчитель повинен вміти працювати на комп'ютері, самостійно розробляти теоретичні відомості з необхідними зображеннями, тести та інші завдання, щоб вміти провести урок на належному науково-методичному рівні. Це зумовлює необхідність оволодіння кожним майбутнім учителем інформаційною культурою. Під останньою розуміють сукупність методів, прийомів і навичок по збиранню, зберіганню, обробці та створенню освітньої інформації.

Комп'ютер як засіб навчання вже використовується майже 45 років. І за цей час його використання мінялися функції і дидактичні можливості, більш серйозний підхід отримала психологічна сторона експлуатації такого засобу. Зазвали змін і прикладні комп'ютерні продукти (навчальні системи, оболонки, середовища), змінилися і їхні можливості та функції.

Використання техніки в навчальному процесі традиційно характеризується двома шляхами:

- взаємодією учня з комп'ютером, навчання відбувається, як правило, без утручання викладача, оскільки учень одержує всю необхідну інформацію тільки від комп'ютера, спілкуючись із ним у зручному режимі. Єдино можливе втручання викладача тоді, коли через недосконалий програмний продукт виникає непередбачена ситуація й комп'ютер неспроможний будь-що зробити;

- взаємодією викладача з комп'ютером. У цьому разі комп'ютер може застосовуватися як помічник в організації навчального процесу або ж виконувати контролюючу функцію. Він може видавати результати після виконання учням певної роботи, порівнювати їх, вести підрахунки.

Нова комп’ютерна техніка навчання вносить істотні зміни і в діяльність педагога. Його місце в навчальному процесі значною мірою визначається вибраною навчальною системою, і залежно від функцій, що виконуються цією системою, зумовлюються і функції викладача. Успішне використання комп'ютерних технологій ставить нові вимоги до професійної майстерності викладача.

Один із варіантів розвивального навчання у дидактиці — проблемне навчання. Його метою є не тільки засвоєння результатів наукового пізнання й системи знань, а й пошук шляхів розв'язку. За допомогою цього формується пізнавальна самостійність учня і розвиваються його творчі здібності. Проблемне навчання — це оптимальне поєднання репродуктивної й творчої діяльності, пов'язаної із засвоєнням системи наукових понять і прийомів, способів логічного мислення. З упровадженням комп'ютера в процес навчання з'явилася можливість значно підвищити активність ученьів, забезпечити циклічність функціонування традиційного зв'язку «викладач-студент» у реальному масштабі й часі. Завдяки цьому простіше стало реалізувати головні принципи розвивального навчання: індивідуалізацію й диференціацію. Крім того, комп'ютер хоча і дозволяє помилятися, але допомагає пізнавати систему понять і знань через протиріччя.

Комп'ютер доцільно використовувати і для класичного тестування, причому в будь-якій галузі. На думку психологів, за умови грамотного підходу саме тести з інформатики можуть допомогти розкрити рівень розвитку вмінь майбутніх спеціалістів до виконання операцій змістовно-логічного мислення.

Система успішно застосовується в навчальному процесі. За її допомогою здійснюються перевірка завдань, відбувається проведення олімпіад у режимі on-line та тестування знань учнів із різних дисциплін. При чому ця система постійно поповнюється. Але банк завдань та тестів з інформатики, перевірка яких автоматизована, дозволяє вважати її комп'ютерним задачником, який можна використовувати лише для поліпшення якості викладання інформатики.

Досвід використання комп'ютерного підручника у навчальному процесі та під час підготовки до олімпіад дає змогу стверджувати про необхідність таких систем для багатьох викладачів інформатики та програмування. Вони підвищують ефективність та інтенсивність занять у декілька разів, а також активізують підвищити інтерес учнів до предмета.

Сьогодні у світі найбільш перспективними вважаються два підходи до комп'ютеризації освіти. Перший пов'язаний з "проектуванням і комп'ютерною реалізацією предметно орієнтованих навчальних середовищ, які забезпечують розширене моделювання змісту об'єктів вивчення та створення інтегрованих навчальних предметів (США, Франція, Японія). Інший підхід, пов'язаний з утворенням на основі згаданих середовищ моделей спільної та індивідуальної пізнавальної діяльності, в основі яких лежать процеси комунікації та широкої взаємодії між учнями та між учителями й учнями (США, Англія, Франція, Фінляндія, Росія, Україна).

Ми підтримуємо думку, що останній підхід сприяє реалізації діяльнішого підходу до навчання, розкриває своєрідність комп'ютера як засобу організації та розвитку пізнавальної, пошуково-дослідної, інтелектуально-творчої роботи, сприяє формуванню досвіду різних форм і видів діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, досвіду спілкування. У цьому контексті пошуково-дослідна діяльність учнів на усіх її етапах стає ефективною в умовах заміни та модернізації традиційних методів інформаційної освіти учнів при більш різноманітному та системному використанні комп'ютерних технологій. Підставами для такої позиції є розуміння нами специфічних особливостей комп'ютера та ефективності впливу комп'ютерних технологій на оптимізацію педагогічних процесів, серед яких:

- забезпечення доступу до практично необмеженого обсягу інформації та до способів її аналітичної обробки, що забезпечує різке кількісне збільшення обсягу потенційно доступної інформації та швидкості її отримання і веде до якісно ново) сходинки — виникнення феномена «безпосереднього включення» людини в інформаційну культуру суспільства;

- забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів психічної людської діяльності. На відміну від усіх попередніх засобів об'єктивації психічної діяльності людини, які створювали лише передумови для перетворень, що виконувала сама людина (аналіз окремих аспектів змісту знань, порівняння з уже відомими даними, доповнення даних новою інформацією з інших галузей, використання конкретних дій для організації та систематизації інформації тощо), використання комп'ютерних технологій уперше дає можливість повноцінно виконувати та частково автоматизовувати ці перетворення;

- використання комп'ютера стає наступним за значущістю, після традиційної писемності, знаковим знаряддям, яке сприяє оперативному обміну інформацією відповідно до змісту діяльності. Таким чином, з'являється принципово нова галузь використання людиною мови та знаково-символічних засобів діяльності;

- використання комп'ютера дає можливість вступати до конструктивно змістового діалогу з користувачем і утворювати з ним єдине функціональне предметно орієнтоване середовище. Таким чином, комп'ютер не лише збільшує інтелектуальні можливості людини, впливає на її пам'ять, емоції, мотиви та інтереси, але й змінює та перебудовує саму структуру пізнавальної, а згодом і продуктивно-творчої діяльності людини.

Сучасні форми організації пізнавальної діяльності учнів та ефективної педагогічної взаємодії потребують створення відповідних умов. Серед них варто виділити такі, котрі забезпечують максимально широкий доступ до потоків інформації та до способів її обробки, що, у свою чергу, досягається ефективним та систематичним використанням комп'ютерних технологій. Ці функції може забезпечити створена у закладі освіти мережа інформаційного середовища, яка передбачає побудову логічно жорстких цілеспрямованих потоків, масивів інформації і програмних засобів для виконання освітніх, розвивальних та управлінських завдань. Серед складових мережі інформаційного середовища гімназії варто виділити такі:

- повноцінна багатофункціональна медіатека, яка слугує базою для проведення уроків, факультативних занять, гуртків, курсів за вибором та включає в себе мультимедійні, інтерактивні навчальні програми з різних предметів, галузей науки й культури, розраховані на різні вікові категорії учнів («Кирилл и Мефодий», 1C, «Роботландия» тощо);

- інтернет-бібліотека, яка дає широкі можливості для використання усіма учасниками освітнього процесу інформації, систематизованої за розділами; створює умови для дистанційного навчання — участі в навчальних курсах, конкурсах, олімпіадах, творчих проектах (Роботландський університет, Соросовські олімпіади, евристичні олімпіади «Ейдос» тощо);

- редакційний центр, що забезпечує створення й підтримку сайтів, випуск шкільних газет, тез учнівських дослідницьких робіт, листівок, навчальних посібників, підготовку друкованих матеріалів для використання на заняттях, семінарах, конференціях, під час захисту та презентації наукових робіт;

- бібліотека робочих баз даних, які є узагальненими результатами роботи педагогів, учнів, психологів із різних аспектів діагностування (тестування, опитування, анкетування тощо), організації та здійснення пошуково-дослідної діяльності у гімназії;

- каталог інформаційних баз даних, які містять організаційну, методичну та консультаційну інформацію щодо виконання пошуково-дослідної роботи на усіх її етапах (рекомендовані теми, інформація про бібліотеки, структура, етапи, методи пошуково-дослідної роботи, методичні поради тощо);

- бібліотека МАН, що складається з учнівських науково-дослідних робіт, які можуть використовуватися як зразки оформлення конкурентоспроможних майбутніх дитячих робіт та як інформаційна база даних для подальшого використання учнями, викладачами, кураторами у навчально-виховному процесі.

Таким чином, використання в освітньому процесі сучасних комп'ютерних технологій та побудова на їх, основі мережі інформаційного середовища закладу освіти забезпечує умови для якісно нового рівня організації та здійснення пошуково-дослідної діяльності учнів, що, у свою чергу, сприяє становленню їх як творчих особистостей.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: